advertisement

Svitlo zh 2013 9

50 %
50 %
advertisement
Information about Svitlo zh 2013 9

Published on March 16, 2014

Author: balm

Source: slideshare.net

advertisement

2013 № 9 А за яким законом ти живеш?Чи подобаються вам закони?zz Напевно перша думка, скоріше за все, виникає такою: «Ні, вони мене обмежують». Ну, що ж, закон має й таку функцію. Та коли я уважніше заглиблюся у його зміст, то виявить- ся, що закон, у першу чергу, мене захищає. На жаль, цього не можна сказати про всі на світі закони, бо бага- то з них є недосконалими. За деякими підрахунками люди створили більше 4-х мільйо- нів різних законів. Чимало їх видавали виходячи з тих чи інших інтересів якоїсь певної групи людей. Звичайно що чи- мало з цих законів час від часу змінюють, і те що вчора було законним, завтра може виявитися поза законом. Більшість людей ставляться до слова «закон» негативно. Відразу згадують- ся суд, вирок, або якісь обмеження, які закон накладає на нас. І люди автоматично переносять подібне ставлення і до Закону Божого. Дивним є те, що незважаючи на незаперечну цінність цих Божих прописів, даних для нашого благо- получчя,чималонашихсучасни- ків сприймають їх як заборони. А від обмежень чи заборон хочеться звільнитись, забуваючи, що Божий Закон насамперед має захисну функцію. Ви скажете: «А від чого він нас має захищати?». Щоб гріха не було в нашому житті. Щоб мені не боятися виходити на вулицю. Не боятися, що моя сім'я розпадеть- ся. Не боятися, що я стану жертвою шахраїв, що на дорозі бувають п’яні водії. Заповіді цього Закону, діючи на совість людини, спонукують її не зробити вам зла, не лжесвідчити проти вас, утриматися від спокуси вкрасти те, що належить особисто вам. Наш час характерний неприй­ няттям авторитетів. Більшість лідерів чи вождів розчарували своїх прихильників, оскільки ті самі не діяли згідно з моральними вимогами Закону і, таким чином, не виправдали їх сподівань. Проте чиясь невідповідна поведінка не означає що Закон можна ігнорувати. Якщо ви задумаєтеся над сучасним ста- ном світу, вам стане абсолютно ясно, що людство чинить велику помилку, дедалі біль- ше ухиляючись від вічних моральних норм. Ми всі – на невірному шляху. А якщо це так, то кожному з нас необхідно повернутися на- зад, до Божого Закону. Чи не пора зробити вірний вибір? Люди створили більше 4-х мільйонів різних законів Божий Закон насамперед має захисну функцію

2 Богу не байдуже, як ми Йому поклоняємося. Наш Творець не бажає, щоб ми створюва- ли собі для поклоніння різні зображення, мали кумирів, вважаючи їх образом Божим. Про це говорить друга з деся- ти заповідей Закону Божого: «Хай не буде тобі інших богів передо Мною! Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі внизу, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я – Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що карає за прови- ну батьків на синах, на третіх і четвертих поколіннях, тих хто ненавидить Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто дер- житься моїх заповідей». У цій заповіді Бог називає Себе ревнителем, який уважно спостерігає, кому або чому ми поклоняємося і, навіть, ви- ступає, як «Бог караю- чий», що, безумовно, свідчить про те, на- скількиважливимє це питання. Колимичитаємо цей текст, у деяких виникає питання: «Чи справедливо, що Господь карає на- щадківдотретьогоічет- вертого роду?» Хоча, чо- мусь,нікомунеспадаєнадумку питатипросправедливість,коли читаємо про «милість до тисячі поколінь, для тих що люблять Його та дотримуються Його за- повідей». Слід сказати, що Божі рев- нощі щодо поклоніння – це не ревнощі гордівника, який насо- лоджується поклонінням йому і стежить, щоб поклонялися тільки йому. Божі ревнощі до Свого народу пояснюються Його турботою та опікою про Своє творіння. Заповідь ясно говорить,щовідтогоякийоб'єкт поклоніннявиберемо,залежить благополуччя людського роду. Така залежність існує, тому що наш Бог, Якому вклоняємося, – це Творець, що дає життя. А воно цілковито в Його руках, тому нам слід прислухатися до бажання Творця. В цьому запо- рука щастя для нас та наших дітей, тобто, «милість до тисячі поколінь». Коли ж людина вклоняється замість Творця творінню, тобто тому, що створив Творець або тому, що виготовила сама лю- дина, цим вона одурює себе і позбавляєтьсяБожихблагосло- вень. Деякі люди стверджують, щонемаєнічогопоганоговпре- клонінніпередобразомабо зображенням, оскільки можна в дусі вклоня- тися об'єкту, який він представляє, а не самому об- разу. Пригадаймо іс- торію, коли біля гори Синай ізра- їльтяни зробили зо- лотого тельця. Вони теж вважали, що покло- няються не ідолу, а Богу. З книги Вихід (32:5) ми дізнаємося, що Аарон зробив золоте теля, по- ставив перед ним жертовника, і проголосив: «завтра свято для Господа». Поклоняючись тель- і юнак, що одного разу підій- шов до Ісуса з питанням: «що зробити мені доброго, щоб мати життя вічне?». Ісус тоді вказав йому на необхідність дотримання заповідей. «Каже Йому юнак: це все зберіг я змалку; чого ще мені бракує? Ісус відповів йому: якщо хо- чеш бути спасенним, піди та продай своє майно, роздай бідним і матимеш скарб на не- бесах; а тоді приходь і йди за Мною» (Матв. 19:20,21). Юнак був упевнений, що він дотримує всіх заповідей. Але слова Ісуса відкрили йому, якому «богові», насправді, було віддане його серце. Ісус закликає його зробити вибір між Богом і багатством. Але для юнака виявилося немож- ливим відмовитися від свого маєтку. І сьогодні є багато чо- ловіків та жінок, що усвідомили вимоги Божі у своєму житті, але не підкорили своє життя повністю Його волі. Багато хто з нас сьогодні відносяться до такої категорії: я буду покло- нятися Богові, буду шукати порятунку в Ньому, але при цьому постараюся, щоб жодне зі світських благ і задоволень не пройшли повз мене. Подивіться на своє жит- тя. Яке місце у ньому від- ведено Богові та поклонінню Йому? Люди ставляться до богопоклоніння як до чогось тако- го, що відбувається у п'ятницю, суботу, чи неділю або в будь-який інший день тижня, у який людина приходить у храм, щоб здій- снити певний обряд. І якщо хтось після цього відчуває спонукання щоб краще і до- бріше ставитися до людей, або СВІТЛО твого ЖИТТЯ Молодь дивиться на світ очима своїх кумирів І це особливо ясно з тексту першої заповіді Божого Закону: «І Бог промовив усі слова оці, кажучи: Я – Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю, з дому рабства. Хай не буде тобі інших богів передо Мною» (Вих. 20: 1-3). Хтось може сказати, що Бог вивівзрабстваІзраїльськийна- род, і тому цей звід законів має відношення тільки до нього. Але якщо ми уважно вивчаємо Біблію, то бачимо – те, що Бог зробив для Ізраїльського наро- ду, має відношення до усіх нас. Ізраїльськийнародповиненбув бути хоронителем віри і пізнан- ня про істинного Єдиного Бога, Який спасає. Благословення, які Бог обіцяв Авраамові і на- роду, що народиться від нього, поширюються на усі племена землі. «Я Господь Бог твій, … нехай не буде в тебе ін- шихбогівкрімМене». Бог не претендує на першість се- ред якихось богів. Він каже, щоб по- клонялися Йому Одному, тому що інших богів просто не існує. Однак, якщо ми глибше глянемо, то по- бачимощоцетесáме,що Христос сказав у Євангелії від Матвія 5:8. «Блаженні чисті серцем, бо такі побачать Бога». Що означає – чисті серцем? У Посланні апостола Якова 4, 8 сказано: «Наблизьтеся до Бога, і Він наблизиться до вас. Очистіть руки, грішники, і очистіть серця, двоєдушні». Якщо людина немає чистого серця, тоді вона двоєдушна, тобто, душевно роздвоєна. Мати однодушність, або чисте серце – означає мати тільки один об’єкт поклоніння. Адже й ми говоримо: не можна сидіти на двох кріслах і їхати на двох конях. Або як сказав Христос: «Не можете служити двом панам». Чому? Тому, що за словами апостола Павла у 2 Кор. 3, 18 «На що спогля- даємо – на те й перетворює- мося». Ось чому так важливо на що ми дивимося, які фільми проглядаємо, що читаємо, чим захоплюємося – подібно до того й змінюємося. Наші принципи під- німають нас уверх чи тягнуть вниз. Те, у що ми ві- римо або надає нам гідність, або принижує нас. Може склас- тися враження, що нас це не сто- сується. Адже нія- кому іншому Богові, окрім Єдиного, я не по- клоняюся. Нікого іншого Своїм Спасителем, окрім Ісуса, не називаю. Напевно, так вважав Перша заповідь Те, у що ми віримо або надає нам гідність, або принижує нас Ідоло­ поклонник – це той, хто відмовляється жити за Законами Божими Десять Заповідей добре відомі не тільки ві-zz руючим, їх прийнято вважати основою людської моральності взагалі. Але щирий, глибокий зміст Заповідей неможливо розглядати без віри в Бога та поклоніння Йому. просто поводитися етично, то вважається, що цього досить. Однак одкровення, яке за- писане в першій заповіді, має на увазі, що щире поклоніння Богові не тільки змінює нашу поведінку, але також наповнює все наше життя чудовими благословеннями. Перша за- повідь показує, що Бог очікує від нас воістину унікальної любові, такої любові, яку Він Сам проявляє до нас. Апостол Павло говорить: «А Хрис- тос помер за всіх, щоб ті, які живуть, більше не жили для себе, але для того, хто за них помер і воскрес» (2 Кор. 5:15). Христос, Бог у плоті, помер за всіх. Він віддав Себе Самого на смерть, щоб простити тебе й стати твоїм Єдиним Богом. Прийміть цю Заповідь як Благу звістку, що проголо- шує: Всевишній усе зробив для нас, Він – вище всього. Прийміть її як веління нічого у своєму житті не ставити вище Бога. На першому місці повинен бути Бог, на другому місці сім’я, потім, інші люди, і нарешті речі. Отож,черезза- кон Бог хоче на- вчити нас поряд- ку у відносинах з Ним і людьми. Необхідно зрозу- міти, що Божі за- повіді це не накази, не приписи того, що я повинен робити, а опис того, у чому я буду знаходити задоволення, піс- ля того як усвідомлю щó Бог у Своїй любові зробив для мене, прийнявши мене таким, як я є. Може й нам би пильніше приглянутись до них? Не роби кумира Ідолопоклонство. Що виникає в нашій свідомостіzz при згадці про нього? Є немало тих, хто вважає, що цей термін їх не стосується з того часу, як вони увіру- валиіприсвятилисвоє життяХристу.Ідолопоклонство – це з Старого Завіту, а Христос абсолютно очистив нас від усякого гріха і повністю звільнив від будь-якої залежності. Наскільки вірні такі уявлення? На першому місці повинен бути Бог, на другому місці сім’я, потім, інші люди, і нарешті речі 2 цю, ізраїльтяни вважали, що він – лише видимий образ Бога, що вивівїхзЄгипту.Але,читаючиБі- бліюдалі,мидовідуємосящоБог не прийняв їхнього поклоніння. Стародавня історія свідчить, щоніденевиявляєтьсянастіль- кикрайняаморальністьлюдини, якуздійсненнікультовихзвичаїв поклоніння ідолам, які до того ж супроводжувалися ще й роз- пустою. Бог засудив бажання Його народу використовувати в своєму поклонінні золотого тельця. Зло полягає не стільки в зображенні, скільки в бажанніробитивсепо- своєму, у свавіль- ному поклонінні Богу на власний розсуд, не так, як навчає Слово Боже,унамаган- ні створити об- раз Всевишнього на свій смак. Ця заповідь за- бороняє поклонятися Богу, використовуючи зображення. Багато людей стверджують, що ці зображен- ня є тільки образами або ж символами, за допомогою яких вони поклоняються Богу, однак, спроби зобразити Вічного за допомогою матеріальних пред- метів знижує уявлення людини проБога.Розум,відвернутийвід безмежноїдосконалостіТворця, будебільшеприкованийдотво- ріння, аніж до Творця. А що вже говорити, якщо на зображенні ті, що свого часу самі особисто не дозволяли їм вклонятися?КолиЙоанпрекло- нивсяпередангеломОдкровен- ня, той зупинив його: «Дивися не роби цього; я співслуга твій і братів твоїх, що мають свідо- цтво Ісуса. Богу поклонися» (Одкр. 19, 10). І коли римський сотник Корнилій, вшановуючи Петра, припав йому до ніг і по- клонився, апостол його підняв і сказав:«Встань!Боятежтільки людина» (Дії 10, 26). Звичайно, окрім згаданого, друга заповідь Закону Божого міститьусобіщедеякіфактори. Ідолопоклонник–цетой,хтовід- мовляється жити за Законами Божими. Ось як пророк Самуїл визначає непокірність і спротив Богу: «Бо непокірливість – як гріхворожбитства,асвавільство – те що й ідолопоклонство» (1 Царів 15:23). Усевцьомусвітіможефункці- онуватиякпотенційнийідол: від матеріальної речі до ідей та поглядів. Най- більшийідол,здатний заволодітилюдським серцем, – гордість. На його вівтар люди приносятьвсе–сили, здібності, бажання, засоби. Звичайно, бажання самостійно контролюватисвоюдолю – гідне пошани, але вся річ у тому, що це неможливо без СПІВПРАЦІ з Богом-ТВОРЦЕМ, у Якого в руках знаходиться все наше життя. Не можна одночасно, маючи в серці ідолів, залишатися ві- рнимБогу,«золотоїсередини»в цьомупитаннінебуває.Господь говорить: «Я – Бог-ревнитель!» Якщо Бог у вас не на першому місці – значить, ви живете як ідолопоклонник. Виключень немає, чим би людина себе не виправдовувала. Як бачимо, для того, щоб уникнути ідолопоклонства, не- обхідно серйозно присвятити себе Богу, відвести Йому гідне місценапрестолінашогосерця, і прислухатися до Його порад стосовно поклоніння. Тоді воно буде істинним, заснованим на Слові Божому. Якщо Бог у вас не на першому місці – значить, ви живете як ідоло­­ поклонник 1

3 Це питання, безсумнівно, вимагає більш глибокого та ретельного дослідження. Отож, прослідкуємо біблійне пояснен- ня: чому Господь обрав сьомий день тижня для поклоніння. Увесь перший розділ книги Буття присвячений опису тво- ріння, а також красі і пишноті Едему. Другий розділ почина- ється словами: «І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку чинив.ІВінвідпочивуднісьомім від усієї праці Своєї. І поблаго- словив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї» (Буття 2: 2-3). Створившисвіт за шість днів, Творецьвиділивсьомийденьяк пам'ятник Своєї творчої роботи. У такий спосіб був покладений початок семиденному тижню. Заповідь про дотримання суботи відрізняється від усіх інших. Про інших дев'ять за- повідей ніхто не сперечається. Практично усякий добропоряд- ний громадянин, християнин він чи ні, погодиться з ними, якщо буде вважати що ці ви- моги цілком розумні. Однак, чи можемо ми сказати, що людина дійсно слух- няна Господу, якщо проявляє слухня- ність тільки тоді, коли згодна з Богом і, коли та чи інша запо- відь здається їй розумною? Звичайно, ні! Бог благосло- вив сьомий день (Буття2:3).Іцебла- гословення на всі 24 години. Він благословив і освятив його для людей, а не для Самого Себе. Христос сказав: «Субота для людини» (Марка 2:27). Бог освятив сьомий день. Слово«освятив»означає:«зро- бити священним», «відокре- мити як святе і для святого вживання». Освячені можуть бути люди, місця (наприклад: святилище, храм або церква) і час (святі дні). Освячення Богом святого дня означає, що даний день святий, і Господь відокремив його для високої мети: відновити взаємини між Творцем і людьми. Деякікажуть:«Невженемож- на поклонятися Богові у будь- який день тижня? Кожний з них схожий на інший. І немає ніякої різниці в тому, якого дня із семи дотримуватися».Алезауважте, чому вчить Біблія. Який день Бог освятив? – Сьомий. Ніде в Писанні не сказано, що Бог від- почивав, благословив і освятив перший, третій або п'ятий день тижня. Єдиний день, який виді- лив Бог, є сьомий. І це єдиний день, що завжди нам буде на- гадувати про творіння. Припустимо, що ваш день народження 7 липня. Якщо хто-небудь скаже: «Яка різ- ниця?Виможе- те святкувати його, скаже- мо, 6 липня або 8-го. Яке це має значення?» Ви, без сум- ніву, відпові- сте: «Різниця є. Мій день на- родження 7 лип- ня. І ніякі святкуван- ня на день раніше або пізніше не зможуть змінити той факт, що я народився 7 числа!» Або, припустимо, ви женилися, СВІТЛО твого ЖИТТЯ Кому честь годиться – Творцю чи творінню? У давнину ім'я означало не просто набір звуків, не просто назву кого-небудь або чого- небудь, а було віддзеркален- ням якостей і властивостей того, хто носить це ім'я. Відомо,щоізраїль- тяни, зберігаючи заповіт про свя- щенне ставлен- ня до Божого імені, згадува- ли його лише у крайньому випадку. А од- ного разу мужі Великої Сина- гоги (IV вік до Р. Х.) прийняли ухва- лу про те, щоб святе ім'я Бога не вимовляти дуже часто і марно. Вони ви- рішили замінити ім'я «Сущий» єврейським «Адонай», що в перекладі означає «Пан». У цьому вбачається глибоке благоговіння перед ім'ям Все- вишнього. Наскільки сильно відріз- няється нинішнє ставлення людей до священного імені Бога! Для багатьох це слово використовується просто як вигук, здивування, захоплення, обурення. Звернення до Бога перетворилося на вигук! Про- стежте за собою, як часто ви повторюєте такі вирази, як «їй- богу», «ради бога», і т.д. Тисячі людей сьогодні, вживаючи ці слова-замінники, вживають всує Боже святе ім'я. Зосередьмо свою увагу на найменш дослідженій Запо- віді – третій: «Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно». Ми зви- кли трактувати цю Заповідь так: «Не можна приклика- ти Святе Ймен- ня Боже без необхідності». Адже багато людей голосно вигукують Його Ім’я від подиву чи страху. І це дійсно порушення Божої заповіді. Чому ж так важливо ставитися з повагою до Божого імені? Коли ми називаємо людину на ім'я, вона повертається до нас. Звертання до неї є своєрідним запрошенням до розмови, цим ми привертаємо увагу співрозмовника. Коли ви- мовляємоім'яБога,Вінобертає до нас свою особу. Якщо ж за зверненням не слідує молитва, це говорить про неповагу, яку ми виявили до Творця. Зміст третьої заповіді спо- нукує кожного з нас до благо- говіння перед Богом. Ті, що проклинають, насмішники і клятвопорушники підпадають під осуд. Однак, заповідь цим Не призивай ім’я Бога надаремно Напевно вам не раз доводилося в громадськомуzz транспорті, чи на ринку чути як деякі у розмові зга- дуючи Боже ім’я, робили це нешанобливо і легко- важно, навіть не задумуючись над сказаним. Саме ці обставини спонукують нас звернутися до третьої заповіді Закону Божого: «Не призивай Імення Гос- пода, Бога твого, надаремно». не вичерпується. Ім'я Боже є вираженням Його природи та характеру. І горе тому, хто з его- їстичнихмотивівтанепорядних цілей зловживають Богом та Його ім'ям! Ім'я Боже, Його святістьтакожможутьбутиспо- твореними через лицемірність танетерпимість.АлеБогнедає паплюжити Своє ім'я безкарно, як це й підкреслюється при- міткою до заповіді: «Господь не залишить без покарання того, хто вимовляє Його ім'я надаремно». Хтодопоможедати правиль- не тлумаченні тексту заповіді, за котру в разі невиконання її людиноюБогкарає.Усвітііснує лише одна книга, яка може нам у цьому допомогти, – Біблія. «Не «вимовляй імені Гос- пода, Бога твого, марно». Ця заповідь забороняє помилкові клятви і ті звичайні слова, якими люди божаться. Автома- тично вимовляти Боже Ім'я при невдачах або в пориві відчуттів – гріх. Кожен із нас повинен пам'ятати, що він або прослав- ляє Бога своїми справами, або ганьбить Його. Молитва «Отче наш» починається словами: «Хай святиться ім'я Твоє». І, коли в молитві вимовляємо ці слова,можемозадатисобі питання:«Чиосвячую яім'яВсевишнього своїм життям?» Абсолютно очевидно, що люди, котрі у минулому несли хрис- т и я н с т в о на мечах та багнетах, а також за до- помогою зна- рядь тортур «святої інквізи- ції», дискреди- тували Бога, вони носили ім'я християн помилково, вважаючи себе ревнителями правди, і заподіюючи страждання ото- чуючим. Христос прийшов на нашу планету не для того, щоб примусити силою прийняти себе як Месію. Ті котрі носять ім’я Господ- нє, повинні гідно Його пред- ставляти. Ми читаємо в 11-му розділі книги Дії апостолів таке свідчення: «Вперше в Антіохії учнів названо христи- янами» (11: 26). Сьогодні і ми називаємо себе християнами. Та чи задумуємося над тим, чиїми саме представниками є, носячи це ім’я? Якщо чинимо вчинки які спотворюють об- раз Божий, то це відштовхує багатьох від віри в Бога. Ось чому Господь говорить, що не залишить без покарання тих, котрі носять Його ім’я облудно. Хтось замислиться: а чи під силу мені представляти Бога в правильному світлі, адже ж я не безгрішний. Стосовно цього апостол Павло рекомендує ось що: «Ми ж усі з відкритим обличчям, мов у дзер- калі, оглядаємо Гос- подню славу і пе- ретворюємося в той самий образ від слави в сла- ву, як від Гос- поднього Духа» (2Кор. 3:18). Тут спрацьовує принцип: Ким захоплюєшся – на того стаєш схожий. Чи бажаєте ви сьогодні просити у Господа перетворен- ня, щоб образ Ісуса Хрис- та закарбувався у вашому житті? Спаситель бажає, щоб ми сьогодні спрямували свій погляд на Нього, відкрили перед Ним усі свої проблеми, і Він змінить нас. Кожен із нас або прославляє Бога своїми справами, або ганьбить Його Субота – це вічний пам'ятник, вічна постанова Бога Дотри­ муючи суботній день, людина виявляє своє шанування Бога як Творця Та чи задуму­ ємося над тим, чиїми саме представ­ никами є, носячи це ім’я? Пам’ятай день суботній Тисячі людей здивовані тим, чому більшість хрис-zz тиян дотримуються неділі, першого дня тижня, у той час, коли четверта заповідь ясно говорить: «День сьо- мий — субота Господу Богу твоєму» (Вих. 20:10). 3 4 і день весілля став пам'ятною датою. Щороку в цей день ви святкуєте річницю весілля. Цей день нагадує вам про шлюбну угоду між вами і вашою дружи- ною. Це особливий день, ваше загальне свято, яке змінити або пересунути не можна. Дотримуючи суботній день, людина виявляє своє шануван- ня Бога як Творця. І цей день, відокремлений для поклоніння Богу-Творцю, потрібен людині, томущовінвідриваєїївід повсякденної суєти, звільнюєвідвлади звичних справ. Такоюєспра- ва і щодо су- боти. Господь виділив тіль- ки один день, і це сьомий день — субо- та. Бог називає цей день «святий день Мій»: «Якщо заради суботи ти стримаєш ногу свою, щоб не чинити забаганок у день Мій святий, і будеш називатисуботу приємністю, днем Господнім... тоді у Господі розкошувати бу- деш…» (Ісая 58:13). Деякі думають, що Христос, прийшовши на землю, змінив священний день спокою. Якщо Син Божий приходив, щоб змі- нити цей день, і в такий спосіб змінити Закон, написаний Його власною рукою на горі Синай, Він міг би це здійснити ще при житті, і напевно, повідомив би також про це Своїм учням. Але Ісус Христос, навпаки, подає приклад дотримання суботи. Ісус жив так, як учив. «І при- бувВінуНазарет,дебуввихова- ний, увійшов за Своєю звичкою в день суботній до синагоги та встав, щоб читати» (Луки 4:16.19.31). Христос приходив на по- клоніння Господу до синагоги в суботу. Багато хто ставлять наступне запитання: «Ну, зви- чайно, Ісус був іудей, і тому Він шанував суботу, а ми, живучи на території тієї чи іншої країни, повинні підтримувати ту культу- ру, ту релігію, яка вважається традиційною, чи не так?» Справавтому,щосуботаніко- ли не була іудейським днем. Це день Господа Бога: «А день сьо- мий — субота Господу Богу твоєму».ЦеденьХриста — знак творчої сили Божої. Субота була встановлена при створенні люди- ни, і для блага людини за сотні років до утво- рення єврей- ської нації. Ісус був правий, коли сказав: «Субота длялюдини»(Марка 2:27), і «Син Людський є владикою суботи». Ніде у Священному Писанні немає вказівки на те, що ми повинні дотримувати якогось іншого дня тижня, окрім суботи. Ніякий інший день тижня не називається благословенним або святим. Субота – це вічний пам'ятник,вічнапостановаБога, і люди, що навчилися її святити на цій землі, у радості поклоня- ючисьТворцевівсесвіту,продов­ жать це робити тоді, коли земля навіки буде звільнена від гріха: «Бо як небо нове та нова та земля... кожного новомісяччя в часі його, і щосуботи за часу її кожне тіло приходитиме, щоб вклонятися перед обличчям Моїм, говорить Господь» (Ісая 66: 22-23). Христос сказав: «Якщо лю- бите Мене, збережете Мої за- повіді».

4 СВІТЛО твого ЖИТТЯ Хто з Богом, Бог з ним Відповідальність перед батьками – найважливіший обов’язок людини. Від того, як вона ставиться до нього, залежить, як вона буде будувати свої вза- ємини у всіх інших сферах своєї ді- яльності. Якщо дитина корить- ся батькам, вона буде по- важати і сво- го начальни- ка, якщо вона чесна з батьком та матір’ю, вона буде такою і в діло- вих стосунках. Чому Бог надає значної уваги відносинам дітей до батьків? Дуже цікава і дуже важлива друга частина запо- віді: «щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі». Бог обіцяє довго- ліття, Він дає життя, землю й усі блага тим, хто шанує своїх батьків. Блага дає Бог, а шанувати батьків повинні ми. Така воля Божа. Через повагу до наших батьків ми вчимося шанувати Самого Бога. На світанку на- шого життя, ще до того, як ми стаємо самостійними й починаємо розуміти цей світ, наші батьки грають для нас роль Бога. Вони дають життя, піклуються, забезпечують усім необхідним у тілесній, душевній і духовній сферах. Наші перші кроки до слухня- ності Богові були тоді, коли ми вчилися любити і підкорятися нашим батькові та матері. Батьки виступають перед нами як представники Бога, тому що вони в малому є те, що Бог у великому. Таким чином, щоб гідно вшану- вати Небесного Отця, нам варто навчитися шану- вати своїх земних батьків. Люди з добрим сер- цем і совістю поважають батька та матір, навіть не знаючи про існування Закону Божого. Однак, міра поваги у кожного своя. Тому мірилом у цьому питанні повинна стати заповідь Господа. Дієслово «шанувати» означає не сліпу покору і не примусову слухня- ність, а повагу і любов. В оригі- налі це слово має додатковий відтінок, що припускає ще й турботу про батьків. І зауваж- те, Бог не робить застережень – коли заповідь діє, а коли ні. Її дія розповсюджується повсяк- часно. Повага до батьків не залежить від обставин. У сучасних умовах турботу про старість найчастіше бере на себе суспільство. Звич- ними стали установи, яких у біблійні часи не існувало: Шануй батька й матір Не убий Слова п'ятої заповіді Закону Божого знайомі ба-zz гатьом: «Шануй свого батька та матір свою, щоб до- вгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій дає тобі». Ця заповідь займає особливе місце в Законі. Попередні чотири заповіді говорять про взаємини з Богом, а починаючи з п'ятої заповіді, йдеться про взаємовідносини між людьми. Обов'язки людини по відношенню до ближніх починаються саме з сім'ї. Якщо сім'я приходить в занепад, то нація при- речена на спустошення. пенсійні фонди, медичні за- клади, будинки перестарілих. Але жодна турбота держави не замінить для батьків лю- блячого серця сина або дочки і не скасовує обов’язку, покла- деного на дітей. Гуманність суспільства оцінюється ставленням до хворих та похилих віком. Коли суспільство, відкидаючи Божі постанови віддає перевагу сильним, здоровим і молодим, воно стає нелюдським. У тако- му суспільстві, як тільки люди старіють – стають непотрібни- ми. Отже, незважаючи на те, які погляди існують стосовно п’ятої заповіді, – Бог виступає як захисник слабких. А як бути якщо батьки вели аморальне життя? У цьому випадку нам варто згадати ставлення Бога до нас. «Бо Христос, як ми ще були не- мічні, свого часу помер за не- честивих. Ледве хто вмирає за праведника; хіба, може, хтось за добродійника відважиться померти. Бог же виказує свою любов до нас тим, що Христос за нас помер, ще як ми були грішниками» (Римл. 5: 6-8). Навіть, якщо батьки десь схибили в житті, ця заповідь продовжує діяти. Життєвий досвід переконує, що часом найбільш прискіпливим до по- милок інших є той, хто й сам від них не вільний. Поки бать- ки живі, діти повинні шанувати й поважати їх. Біблія говорить: «Слухай батька свого – він тебе породив, і не по- гордуй, як постаріла мати твоя». Обов’язок що­ до п’ятої запо- віді, повинен виконуватися дітьми і тоді, коли вони зали- шають батьків- ську оселю. Діти мусять пам’ятати про батьків усе своє життя. Най- кращим прикладом синівської турботи про батьків є наш Спаситель – Ісус Христос. У 19-му розділі Єван- гелія від Йоана згадується про те, як розіп’ятий Ісус опікував- ся Своєю матір’ю. Серед натовпу, що зібрався біля підніжжя хреста, одна по- стать привернула увагу Ісуса: то була Його мати. Її підтри- мував Йоан. Вона не могла пережити розлуки зі Своїм Сином, і Йоан, знаючи, що на- ближається кінець, підвів її до хреста. Навіть у годину Своєї смерті Христос пам’ятав про матір. Поглянувши на її змар- ніле від горя обличчя, а потім – на Йоана, Ісус звернувся до неї: «Жінко, ось твій син!», – а потім до Йоана: «Ось, матір твоя». Йоан зрозумів Христові слова і прийняв на себе синів- ський обов’язок. Він відразу ж узяв Марію до свого дому і з того часу ніжно піклувався про неї. О, сповнений любові й ми- лосердя Спаситель! Незважа- ючи на фізичні муки та душевні страждання, Він думав про Свою матір! У Нього не було грошей, щоб залишити їй, але, знаючи добре серце Йоана, Він довірив йому Свою матір, як дорогоцінний скарб. Цим самим Він дав їй те, в чому вона мала найбільшу потребу,–ніжнеспів- чуття люблячого серця. Прийняв- ши її як найдо- рожче, Йоан отримав бла- гословення. Її присутність постійно на- гадувала йому про улюблено- го Вчителя. Послідовни- ки Христа повинні знати, що повага до батьків та піклування про них – невід’ємна частина їхньої релігії. Серце, в якому живе любов Христова, завжди буде готове дбати про батька й матір, виявляючи до них чуй- ність та гідне вшанування! Всідії,щоскорочуютьжиття,— дух ненависті, помсти, злобні від- чуття—єтакожвбивством.Такий дух, поза сумнівом, не приносить людині щастя, не звільняє її від зла, заважає робити добро. Дотриманняцієїзаповідіперед- бачаєрозумнешануваннязаконів життятаздоров'я.Тойщоскорочує своїдні,ведучинездоровийспосіб життя,звичайно,нездійснюєпря- мого самогубства, але робить це непомітно, поступово. Життя, подароване Творцем, велике благо, і його не можна бездумно марнувати та скорочу- вати. Бог бажає, щоб люди жили повнокровним,щасливимідовгим Відпо­ відальність перед батьками – най­ важливіший обо­в’язок людини Обов’язок щодо п’ятої заповіді, повинен виконуватися дітьми і тоді, коли вони залишають батьківську оселю Шоста заповідь Закону Божого каже: «Не убий».zz Бог є джерело життя. Воно є святим даром Божим. Людина не має права віднімати його, тобто вбивати. Творець має певний намір стосовно кожної люди- ни, а тому, відняти життя у ближнього — означає втручатися в план Божий. Позбавити життя себе або іншого — це спроба встати на місце Бога. єтьсяБогом,ітількиВінмаєправо забрати його. Коли є можливим обходитися лише виховними заходами, лю- блячий Бог завжди надає цьому перевагу. Ось, наприклад, така історія: сирійці пішли війною на ізраїльтян. Але пророк Єлисей, за Божою вказівкою, не тільки втримав супротивників від крово- пролиття, але й запобіг воєнним сутичкам на майбутнє. Він за- стерігає ізраїльського царя: «Не вбивай! Хочеш убити тих, кого ти не взяв до неволі своїм мечем та своїм списом? Поклади хліб та воду перед ними, і нехай вони їдять та п'ють, і нехай ідуть до свого пана. І справив цар для них велику гостину, і вони їли й пили; і він відпустив їх, і вони пішли до свого пана. І сирійські орди вже більш не входили до Ізраїлевого Краю». (2 Царів 6:22-23). Таколиподібніметодинедопо- магали, Бог змушений був вдава- тися до крайніх заходів – воєнних дій.Древніізраїльтянидіяли в цьому випадку за вка- зівкою Самого Госпо- да, вони не переслі- дували корисливих цілей, і виступали не в ролі суддів, і вбивць, а лише виконували вине- сений вирок. Зни- щеннюпіддавалися лише ті народи, які проявляли завзятість усвоїйзлочинності,тому що Бог завжди надає пере- вагу головному принципу: «…не прагну смерті несправедливого, а тільки щоб вернути несправедли- вогоздорогийого,ібудевінжити» (Єзек. 33:11). Більше того, Бог завжди го- товий визволити від покарання грішника або навіть цілий народ, якщо люди сердечно каються у скоєних злочинах. Прикладом цьому може бути історія з містом Ніневією, коли Господь помилував покаянних жителів, і скасував винесений раніше смертний вирок: «І побачив Бог їхні вчинки, що звернуливонизісво- єї злої дороги, і пожа- лував Бог щодо до того лиха, про яке говорив, що їм учинить, і не вчинив» (Іони 3:10). Історія перших дітей Ада- ма та Єви наочно показує нам взаємозв'язок між стосунками з Богом і стосунками з ближнім, з братом. Читаючи в Біблії сумну оповідь про те, як сталося перше братовбивство, ми неодмінно знайдемо, що Господь застерігав і прохав Каїна, старшого бра- та, змінити своє ставлення до молодшого. Ось послухайте: «І сказав Господь Каїнові: «Чого ти розгнівався?Ічогопохилилосяоб- личчя твоє? Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає, і до тебе його пожадання, а ти мусиш над ним панувати!» (Бут. 4) Убивства ще не сталося, а Гос- подь уже попереджає Каїна про небезпеку. «В дверях гріх підсте- рігає;Ідотебейогопожадання...». Бог указує Каїнові на справжню причину, яка не дозволяє йому, як колись, піднімати обличчясвоє до небес, до Бога. Це ще навіть не вчинок, це лише намір, бажання. Та, однак, бажання зла вже на- звано гріхом, злочином. Господь бачить як у серці Каїна стрілися суперечливі бажання. І словом СвоїмВіннібиставитьКаїнаперед дзеркалом. У цьому дзеркалі видно все: і серце, і від- критідвері,іщосьтемне поручіздверима,–це гріх, що підстерігає. Вчинку передувала боротьба бажань. Він поступається князеві пітьми па- нуванням над две- рима свого серця, і в душу потрапляє чорний потік зла. Каїн убиває Авеля! Ворожість до Бога і ненависть до брата – це зло однієї природи і воно завжди діє подібним чином. Христос казав: «Ви чули, що було сказано прадавнім: Не вбивайте: бо коли хто вб'є, підпадає під суд. Я ж кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого [безпідставно], підпадає під суд». Таким чином, кожен, хто плекає ненависть, стає винним у тому вбивстві, яке вже здійснюється в його серці. Отже, всі заповіді Закону Бо- жого не призначені тільки для зо- внішньоговикористання.УНовому ЗаповітіХристоснеодноразовона- голошуєщосправжнєдотримання заповідей мусить мати внутрішню мотивацію.Цетаксамостосується і заповіді «Не убий». Біблійна мораль — це щось більше, ніж просто зовнішня по- кораморальномузакону.Цеперш за все – відгук на любов. Христос підтвердив це коли сказав: «Якщо любите Мене – збережете Мої заповіді… Хто має Мої заповіді і виконуєїх,тойМенелюбить.Ахто Мене любить, того полюбить і Мій Отець». (Іоана 14: 15. 21). життям. Заповідь «Не убий» з рішучістю відкидає будь- який акт свавілля проти людського життя. Оскільки Бог першопричи- на людського життя, потрібнодотримувати- ся слів праведного Іова: «Бог дав і Бог узяв» (1, 21). Життя дається Богом, і тільки Він вправізабратийого.Заповідь«Не вбивай» говорить про те, що жод- налюдинанеповиннасамостійно виносити вирок і розпоряджатися життям іншої людини. Життя да- Життя, подароване Творцем, велике благо, і його не можна бездумно марнувати та скорочувати Воро­ жість до Бога і ненависть до брата – це зло однієї природи 5 6

5СВІТЛО твого ЖИТТЯ Від серця до Бога, навпростець дорога. Сьома заповідь Закону Божо- гоговорить:«Нечиниперелюбу» (Вихід 20:14). Так коротко й так просто Бог говорить про те, яки- ми повинні бути відносини між чоловікоміжінкою.Але,якщоми подивимося навколо, то можна легко помітити як безжалісно зневажається ця заповідь. І, на- певно,немаєіншоїтакоїзаповіді, у порушенні якої багато хто з лю- дей справді не бачать зла. Вони називають це вільними відноси- нами вільних людей. Але ось що Біблія говорить про це: «Тоді сказав Гос- подьБог:«Недо- бре чоловікові бути самому. Створю йому поміч, подібну до нього». «По- кине тому чоло- вік свого батька та матір свою, та йпристанедожінки своєї, - і стануть вони одним тілом». Господь не випадково посилає кожного з нас у цей світ. Він має певний намір стосовно нашого життя. Частиною цього персональногозадумуєзустрічіз тієюєдиноюОсобистістю,зякою нас може з'єднати справжня лю- бов, така, що зв’язує двоє людей воєдино. Хтось може сказати: мені не потрібна така любов, для мене важливіше–воля.Алетой,хтотак заявляє,насправді,немаєвірного уявленняпросправжнюволю.Бог дав людині цю заповідь у Своєму Законі для нашого блага. Божий Закон захищає життя, а його по- рушення руйнує життя. У Божому Законі–воля,авневірномувиборі – рабство і смерть. Забороняючи перелюб, Бог захищає родину та її благополуччя. Як протистояти цій омані сто- ліття, що перетворила- ся на повселюдну епідемію? Один з її наслідків називається СНІД. Невже це смерть за любов. Смерть від СНІДу – це не смерть від любові, це смерть через порок, через неслухня- ність Богові. Якщо говорити про Божий задум для людини, то потрібно навести ще один вірш із книги Буття: «І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: «Пло- діться й розмножуйтеся, і напо- внюйте землю…» (Буття 1:28). Немає нічого більш святого на землі, аніж відносини між чоло- віком та дружиною, тому що цей Статистика показує, що кра- діжка – найпоширеніший злочин в усьому світі. Злодійство при- дбало характер важкої хронічної хвороби, що вражає як простий народ,такіструктуривлади.Крім того, якщо ми розглянемо вось- му заповідь у світлі Біблійного вч

Add a comment

Related pages

ZH v Commissioner of Police for the Metropolis (2013) EWCA ...

ZH, a severely autistic, epileptic 19-year-old man, ... (2013) EWCA Civ 69, (2013) MHLO 9. ZH v Commissioner of Police for the Metropolis (2012) EWHC 604 ...
Read more

Trecker Treck Reher 2013 - 9t Klasse - YouTube

Hier die 9t Klasse beim TT in Reher. ... Trecker Treck Reher 2013 - 9t Klasse ... [16.06.2013] - Duration: 9:45.
Read more

Slovtek 2013 9 - YouTube

Mix - Slovtek 2013 9 YouTube; Slovtek 2013 8 POZOR SMETI + MATU + PARATOX + TUF /Knisda Kanisda/ - Duration: 1:38. RickWbmx 1,004 views. 1:38
Read more

Feiertage Kanton Zürich 2013 (Ereignis- und Feiertage)

2013; Gesetzliche Feiertage; Gesetzliche + nicht anerkannte Feiertage; Ereignis- und Feiertage † * # Tag Woche Feiertag / Ereignistag Typ; Tag Woche ...
Read more

Microsoft Office Home and Student 2013 - zh-cn version 15 ...

How to uninstall Microsoft Office Home and Student 2013 - zh-cn Version 15.0.4675.1003 by Microsoft Corporation? Learn how to remove Microsoft Office Home ...
Read more

Zusammenstellung der wesentlichen Änderungen mit ...

§ 9 Abs. 1 EnerG. Verbrauchsabhängige Heiz- und Warmwasserkostenabrechnung (VHKA): Präzisierung, ... EN-ZH Hauptformular Kanton Zürich Juni 2013
Read more

Japan Micropatterning Committee Meeting (4/9, 2013) | SEMI.ORG

SEMI® International Standards Program Japan Micropatterning Committee Meeting Thursday, April 9, 2013, 15:30 - 17:30 at SEMI Japan, Tokyo, Japan
Read more

Wetzikon – Wikipedia

Weitere Nachbargemeinden sind Bäretswil, Hinwil, Gossau ZH und Mönchaltorf ... 3,9 %: 3,9 %: 4,2 %: 4,2 %: 4,0 % ... (2013), Autorenlesungen, Sieglinde ...
Read more

www.wald.zh.ch

Dieses Dokument ist nicht mehr gültig.
Read more