Svitlo zh 2013 3

75 %
25 %
Information about Svitlo zh 2013 3

Published on March 16, 2014

Author: balm

Source: slideshare.net

„Я – світло для світу; хто піде за Мною, той не ходитиме в темряві, але матиме світло життя”. (Ісус Христос, Іоанна 8:12) 2013 №3 Кажуть що це трапилося дуже давно, з незапам’ятних часів. Якось у безмежних косміч- них просторах стався величезний вибух. Та та- кої величезної сили був той вибух, що розірвані шматки, так званої матерії, порозлітались у всі боки і з них утворилися різні галактики, сузір’я, планети. І, навіть, більше того, кажуть що так сильно га-а-а-а-хнуло, що мертва матерія на- стільки перемішалася, що з’явилася жива «клі- тина». Звичайно, спочатку ця «клітина» була не- розумною, але з часом – дедалі більше розумні- шала, і нарешті вона стала настільки інтелек- туальною, що вже здатна була навіть пояснити своє власне походження. Одним з найбільш поширених помилок су- часності є переконання людей у тому, що ні- бито наука «довела» еволюційне твердження розвитку світу від простого до складного про- тягом тривалого періоду часу. Атеїстична мо- нополія у шкільній та вузівській освіті, будь- якими засобами намагається не залишити міс- ця для вибору. Уважний погляд неупередженої людини не може не бачити в навколишньому світі неймо- вірну складність, дивовижний дизайн, розум- ність в будові і властивостях живих істот. Не може не захоплювати доцільність та неперевер- шені інженерні рішення в природі, багатство і гармонію фарб, звуків, красивих форм, симетрії. Звідки все це? Задумайтеся про неймовірно складні при- строї людського мозку. Це 10-12 мільярдів не- рвових клітин, з’єднаних у складну мережу в 400 000 кілометрів нервових волокон так, щоб ми могли міркувати, фантазувати, мріяти ... Мо- зок обробляє сотні тисяч повідомлень в секун- ду, а протягом дня таку кількість інформації, що перевищує загальне знання людства в міль- йон разів. У світі рослин і тварин ми можемо спосте- рігати геніальні інженерні рішення, вражаю- че розмаїття найоригінальніших і хитромудрих пристосувань для різних сторін життєдіяльнос- ті організмів. Зорові і слухові системи, електрич- ні органи захисту і нападу, ехолокаційні систе- ми, реактивні системи пересування, біолюмінес- ценція і біомагнетизм, літальний апарат і бага- то іншого. Як, наприклад, гіпотеза про природний від- бір змогла би пояснити появу, наприклад, тако- го складного органа, як око. Як, скажіть, можуть поступово, крок за кроком з’являтися всі його структури (кришталик, рогівка, сітківка з фото- рецепторами та інші), якщо окремо вони не да- ють жодних переваг організму? «Частково сфор- мований» орган не може функціонувати. Хіба мільйони років та якісь випадковості спромож- ні дати найвищі технології і чудовий дизайн, які ми бачимо в живій природі? Сама наша Земля, її унікальні особливості вказують на розумний план. Наукові факти го- ворять про те, що мимовільне поєднання таких фундаментальних клітинних компонентів, як білки та нуклеїнові кислоти – з цілого ряду при- чин є просто неможливим. Хто ж спроектував їх і втілив в життя? Де ж той Конструктор? Якщо розум людини у своїх численних спробах не зміг створити життя в ла- бораторній пробірці, то чи можна вірити, що це колись вдалося зробити нерозумній матерії? Кажуть що це було зовсім недавно, у якійсь великій сучасній типографії. В одному з цехів стався величезний вибух. Та такої величезної сили був той вибух, що спровокував до дії геть усе поліграфічне обладнання. Наслідки були вражаючими. Якимось невідомим чином, за- вдяки збігу обставин, надрукувався об’ємний енциклопедичний словник. Певні наукові кола зараз працюють над поясненням цього диво- вижного феномену. Ви що, не вірите? Тоді чи- тайте далі… ВИПАДКОВІСТЬ ЧИ РОЗУМНИЙ ЗАДУМ? НАУКА ПРОТИ ЕВОЛЮЦІЇ

2 СВІТЛО твого ЖИТТЯ – На вашу думку, людина та природа є випадковістю чи результатом дії му- дрого Творця? – Результат заду- му Творця. – То ми є відповідальними перед Ним? – Так звичайно, але людина все губить. Ми маємо виконувати Його волю і берегти при- роду. Діана Багатьох наших читачів цікавить питання: чи згадується в Біблії про динозаврів? Слово «динозавр» завжди притягало дорос- лих і дітей, містячи в собі щось казкове, легендар- не. Для багатьох учених воно таїть безліч загадок і нерозв’язних проблем, особливо у тих, котрі нала- штовані на матеріалістичну концепцію розвитку світу. Справа в тому, що сучасна археологія відкри- ла масу свідчень того, що древні люди були сучасниками дино- заврів, а матеріалісти стверджу- вали, що вони не могли жити в той самий час, бо між ними ле- жало декілька мільйонів років. А тим часом, такі свідоцтва існують, і з кожним роком їх стає все більше. Усім нам у дитинстві читали казки про багатирів і драконів. Глибоко помиляються ті, хто вважають їх просто дитячими фантазіями. Як свідчать сьогод- ні більшість істориків та філологів, в казках відбиті реальні події, що мали місце багато віків тому. Крім цього є чимало археологічних знахідок, що підтверджують це. Так, в багатьох печерах, знайдені наскальні малюнки, що ілюструють життя того часу – зображення полювання, рибного лову і т. ін. Серед цих малюнків зустрічаються зображення динозав- рів, більш того, за малюнками можна навіть визна- чити, який саме це ящір. Кількість і характер цих зо- бражень явно свідчать, що стародавні люди мали повну уяву про динозаврів, знали їхні звички, слаб- кі місця. Під час розкопок древньоамериканських міст знайдено статуетки істот, які точно відповіда- ють пропорціям знайдених скелетів динозаврів. А що ж із цього приводу говорить Біблія? Ціка- вий опис приводиться в книзі Іова: «А ось бегемот, що його Я створив, як тебе, траву, як худоба вели- ка, він їсть. Ото сила його в його стегнах, його ж міц- ність у м’язах його живота. Випростовує він, немов кедра, свойого хвоста, жили стегон його поспліта- лись. Його ноги, ніби оті мідяні труби, кості, немов би пруття залізні. Хто може схопити його? Хіба ле- віафана потягнеш гачком, чи мотузкою прив’яжеш його?» (Іова 40:15-18,25). У Біблії ця тварина названа ле- віафаном. Деякі цю назву перекла- дають як бегемот, інші називають крокодилом. Проте, цей опис не може відноситися до жодної з цих тварин. Адже, як відомо, хвіст у бе- гемота дуже маленький, тоді як в книзі Іова хвіст тварини порівнюється з кедром, а в Біблії читаємо, що полювати на тварину з хвостом, як кедр, неможливо. У крокодила ж відсутні ноги, «як мідні труби». І, крім того, харчується крокодил зовсім не травою. Порівнюючи різні переклади цього Біблійного опису, вчені дійшли висновку, що цією твариною є бронтозавр. Отже, Священне Писання кілька разів згадує про морських чудовиськ (Іов 7:12), про дра- конів, що літають (Ісая 30:6), і динозаврів, які ко- лись жили на землі. Можна зробити висновок, що через різку змі- ну клімату після потопу, вони поступово вимерли, але пам’ять про них ще довго залишалася серед людей. Ми не можемо дати відповідь чому саме були створені ці тварини, тим більше, що Біблія про це умовчує. Але, разом з тим, можемо бути впевнені, що у ві- чності, в царстві Христа, ми одержимо вичерпні від- повіді на всі наші запитання. БІБЛІЯ ПРО ДИНОЗАВРІВ Мікроскопічний аналіз показав, що товстий шар бруду був принесений сюди потужним потопом, здатним знищити древ- ньошумерську цивілізацію АРХЕОЛОГИ ПРО ПОТОП Зі Священного Писання ми довідуємося, що жив колись у Месопотамії праведний чоловік Ной. Згідно з Божим велінням він побудував ков- чег, в якому разом зі своєю сім’єю благополучно врятувався від вод потопу. Однак, про всесвітній потоп розказується не тільки в Біблії, але і в інших стародавніх текстах. У багатьох народів землі збереглася пам’ять про найбільш драматичну подію минулого – по- топ. Важливо відзначити, що це відбувалося не тільки на території межиріччя, інакше як пояс- нити наявність стародавніх китайських оповідей про потоп та про людей, які врятувалися на ве- ликому кораблі. Подібні ж пере- кази можна знайти і в багатьох інших народів землі. У наш час виявлено безліч доказів, пов’язаних з потопом. Цей потоп, часом здійснення якого прийнято вважати 3000 роки до н.е., погубив всю цивілі- зацію в одну мить і забезпечив передумови для зародження абсолютно нової культури. Таким чи- ном, очевидні докази потопу були збережені про- тягом тисячоліть у повчання всьому людству. До прикладу розкопки, проведені у місті Ур. Археолог Леонард Вуллей, під егідою Британ- ського музею спільно з Університетом Пенсіль- ванії очолював розкопки, які тривали з 1922 по 1934 рік. Результати цих розкопок показують, що культура цього району обірвалася внаслідок ве- ликої повені, і з часом тут стали з’являтися нові цивілізації. У пошуках відомостей про ці народи і були розпочаті скрупульозні розкопки. Розповідає про це журнал “Readers Digest”: “В районі розкопок у міру поглиблення була виявле- на досить велика знахідка – кладовище урських королів. На цьому кладовищі, де були поховані шумерські королі та знать, дослідники зіткнули- ся з великою кількістю легендарних творів мис- тецтва. Шоломи, мечі, музичні інструменти, вико- нані із золота і дорогоцінних каменів. Крім цього тут були знайдені речі важливіші – історичні за- писи, випресовані на глиняних табличках з диво- вижною майстерністю. Дослідники знайшли за- писи, які мають ті ж імена, що й тексти королів Ура; вони навіть знайшли серед них ім’я засно- вника Урської королівської династії. Вуллей вирішив продовжити розкопки вглиб, під могили. Робочі пройшли через майже двоме- тровий шар “чистого бруду” і раптом натрапи- ли на кременеві знаряддя та уламки глиняного посуду. Це доводить, що в даному районі стала- ся велика повінь. Крім того, мікроскопічний ана- ліз показав, що товстий шар бру- ду був принесений сюди потуж- ним потопом, здатним знищи- ти древньошумерську цивілі- зацію. Такого роду свідоцтва го- ворять на користь історичнос- ті потопу і в його існуванні сумні- вівнемає.Потопбув.Питанняполягаєвіншому–у релігійному наповненні даної події, тобто в розу- мінні дій Бога у зв’язку з потопом. У 6-му розділі книги Буття, що відкриває передіс- торію потопу, є наступні слова: «І побачив Господь, що велике роз- бещення людей на землі, і що всі думки й помисли сердець повсяк- часно були тільки про лихе». Ви помітили, на що звертає увагу Господь, Він тужить про те, що трапилося з думками людей, які були створені для миру, любові та творчості? Ці високі наміри не здійснилися через знехтува- ний людиною Заповіт. І ось, говорить Біблія, людство наблизилось до сумних наслідків невірного вибору, всі «думки їх - зло повсякчас». Адже спочатку людина носи- ла в собі образ та подобу самого Творця. А тепер любов змінилася ворожнечею, творчість – руйну- ванням, спокій – страхом. Допотопна цивілізація зробила свій вибір. Са- мознищення стало лише питанням часу. Проте Бог Біблії не сторонній байдужий спостерігач. Він Творець життя на землі та її неодмінний учас- ник. Робиться остання спроба врятувати зем- лян. Бог закликає стати своїм глашатаєм Ноя. Той звертається до людей із звісткою про те, що люд- ству відведено для покаяння сто двадцять років. Бог щедрий. Сто двадцять років сьогодні – час життя майже двох поколінь. Але люди не вірять у смертоносність зла і продовжують грузнути у бо- говідступництві. Тим часом Ною та його сім’ї доручено будівництво ковчега,корабля,щоздатенбибув пережити катастрофу потопу. І ось 120 років минули. У відповідь на за- клик звернутися до Бога, Ной чув лише насмішки. Фатальна година пробила, і Господь повідо- мив Свого вірного слугу: «Ось я наведу на зем- лю потоп водний... Все що є на землі позбавиться життя. Але з тобою Я складу заповіт Мій і увійдеш до ковчега ти й сини твої і дружина твоя і дружи- ни синів твоїх з тобою». Таким чином були врято- вані люди що вступили у святий Заповіт з Богом. Так постав кінець епохи суцільного зла та на- дано початок ері нових можливостей для кож- ної людини на землі. Чи скористаємося наданими можливостями? Допотопна цивілізація зробила свій вибір Усім нам у дитинстві читали казки про багатирів і драконів. Глибоко помиляються ті, хто вважають їх просто дитячими фантазіями – Скажіть, природа є випадковістю чи результатом дії му- дрого Творця? – Я вважаю, що природа, і ми в тому числі, є ре- зультатом дій Бога. – Чи маємо ми бути відповідальними перед Ним? – Так, ми повинні бути відповідальними пе- ред Ним. І це має проявлятись у всій нашій діяльності. Андрій

СВІТЛО твого ЖИТТЯ 3 На протяжении тысячелетий люди не только рассказывали истории об огромных рептилиях (т.е. драконах/динозаврах), но они также оста- вили после себя «фотографии» этих животных. Некоторые изображены со змеевидными шея- ми, мощными конечностями и огромными хво- стами; другие — с бугристыми головами, корот- кими шеями и с шипами на хвостах. Конечно же, эти «фотографии» не похожи на сегодняшние, а представляют собой рисунки и резьбу на кам- нях, глиняных изделиях, в пещерах и т.д. Как и в случае с оленями и мамонтами, раз- личные древние изображения динозавров так- же были обнаружены по всему миру. Если люди действительно жили бок о бок с динозаврами в одно время, то это как раз те свидетельства, ко- торые мы ожидали бы обнаружить. Вопрос о том, жили ли динозавры в одно время с людьми или нет, является чрезвычай- но важным. Существует целое множество дока- зательств их сосуществования в прошлом, о чем современная система образования в силу ряда причин предпочитает умалчивать. Камни Ики В начале 1960-х годов в провинции Ика (Перу), в древних индейских местах захороне- ния были обнаружены погре- бальные камни доинкских вре- мен. На камнях выгравированы загадочные рисунки, изобража- ющие сцены древней культу- ры, ее достижения и… различ- ных динозавров в тесном взаи- модействии с человеком. Это говорит о том, что древние перуанцы ви- дели живых динозавров и жили с ними в одно время, что полностью противоречит теории эволюции. Настоящую известность камни Ики приобрели благодаря деятельности Доктора Ка- брера. Он был профессором медицины, дека- ном медицинского факультета в Университете Лимы, основателем медицинской школы в На- циональном университете Ики и основателем Музея камней Ики. Его коллекция насчитывает 11 000 камней! 10 ОСНОВНЫХ ГРУПП СВИДЕТЕЛЬСТВ НЕДАВНЕГО ОДНОВРЕМЕННОГО СУЩЕСТВО- ВАНИЯ ДИНОЗАВРОВ И ЛЮДЕЙ 1. Свидетельство Божьего Слова. Библия упоминает динозавров более 30 раз. 2. Физические сви- детельства. 3. Наскальные ри- сунки древних людей, изображающие дино- завров. 4. Находка челове- ческих окаменелости и артефактов в «древних» Меловых и Юрских сло- ях, в которых также на- ходят окаменелости ди- нозавров. 5. Упоминание и описание динозавров в древних хрониках, летописях и других истори- ческих источниках. 6. Свидетельство Китайской культуры. 7. Изобилие рассказов и историй среди разных народов мира о драконах (древнее на- звание динозавров) и встреч человека с этими рептилиями. 8. Обнаружение неокаменевших мягких тканей и красных кровяных клеток в костях ди- нозавров. 9. Данные датирования по углероду-14. 10. Обнаружение отпечатков следов че- ловека вместе со следа- ми динозавров. Из-за изображений динозавров эволюци- онисты яростно атаку- ют аутентичность кам- ней (что и понятно, так как камни Ики разру- шают более ста лет эво- люционной пропаган- ды), объявляя всю кол- лекцию подделкой. Однако, несмотря на все их усилия, камни Ики являются археоло- гическим фактом. Кам- ни с рисунками являют- ся древними и подлин- ными, и в силу многих причин просто не могут быть подделкой как хотели бы этого эволюци- онисты. Факты и свидетельства, подтверждающие древность камней Ики О камнях сообщалось еще в 16-м веке. Ин- дейский летописец Хуан де Сан- та Пачакути писал в своей хро- нике (1570 г), что в местности Чинчаюнга (современная Ика) находят много камней с рисун- ками. Сообщалось, что ряд кам- ней были отправлены в Испа- нию в 1562 году. В 1525 году Испанский священ- ник Симон путешествовал в районе Ика в поис- ках камней с рисунками странных животных. Он был очень удивлен, когда увидел их. Рисунки точно изображают детали анато- мии динозавров до того, как их недавно откры- ли палеонтологи. Некоторые камни изобража- ют вымерших на американском континенте млекопитающих (лошадей, слонов, гигантских ленивцев, мамонтов) и целую серию фигур, по- казывающих биологический цикл развития ди- нозавров. Динозавры — не главная тема рисунков. Многие изображают порнографию (это было свойственно культуре Наска), аборты, идолопо- клонство и быто- вые темы. Много рисунков демон- стрируют дости- жения этой циви- лизации. Различ- ные изображения звезд, Солнца, ко- мет, людей с под- зорной трубой го- ворят о высоком уровне астроно- мических знаний. На многих камнях изображе- ны сцены, свидетельствующие о высоком уров- не медицины — разные хирургические опера- ции, включая пересадку органов. Треть камней изображают динозавров — трицератопсов, игу- анодонов, различных зауроподов, птерозавров и др. Причем динозавры почти всегда в тесном контакте с человеком: в основном показано или их противоборство, или же забота человека о не- которых прирученных динозаврах. Как и в случае со стародавними предмета- ми древней Греции и Рима, были сделаны ре- продукции камней Ики. Скептики пытались ис- пользовать этот факт для дискредитации всей коллекции. Тести- ровав (заранее извест- ные) поддельные кам- ни и доказывая их лож- ность, они объявляли всю коллекцию под- дельной. Однако под- дельные камни можно легко определить. Существует огром- ная разница между древними камнями и репродукциями, про- изводимыми местны- ми «умельцами» для продажи туристам. Доктор Денис Свифт, в начале своего исследо- вания был убежденным эволюционистом и ве- рил, что камни Ики были подделкой. Об одной из своих археологических экспедиций он писал: «Однажды вечером я заглянул вниз в отверстие, проделанное в погребении… Лучи солнца осве- тили единственный камень Ики на дне могилы. С него, уставившись на меня, смотрел динозавр. Я замер, пораженный этим явлением… Дино- завр был вырезан на камне и сохранен в могиле наподобие застывшего в янтаре древнего насе- комого. Рисунок открыл мне, что эволюционная геологическая колонка и башня «глубокого вре- мени» с ее пробелом в 65 миллионов лет меж- ду динозаврами и людьми есть мифом. Един- ственным местом, где существует башня време- ни, есть ум эволюциониста». Он взял обнаруженный им в захоронении ка- мень с изображением динозавра и современ- ную репродукцию для туристов, и передал их в лабораторию для детального микроскопиче- ского анализа. Камень из могилы имел четкие свидетельства древнего возраста: «Этот камень имел значительный слой патины и окисления. Можно было видеть микроорганизмы в выре- зах. Присутствует однородность окраски и вы- ветривания. Разрезы настолько же темные и вы- ветрившиеся, как и остальная часть камня. Есть несколько толстых концентраций соли... Наблю- дается неравномерный износ краев гравирован- ных линий... Заключение лаборатории: камень является древним, ему сотни или даже тыся- чи лет. Поддельный же камень можно было лег- ко отличить от подлинного. Крошечные части- цы метала от инструмента и поверхностные ца- рапины легко узнаваемы. На камне отсутство- вала патина; микроорганизмы не обнаружены. Вывод лаборатории: рисунок произведен недав- но». Кстати, доктор Свифт посвятил этим иссле- дованиям более 30 лет.Dennis Swift «Secrets of the Ica Stone», 2005, стр 136-137. ЖИЛИ ЛИ ДИНОЗАВРЫ В ОДНО ВРЕМЯ С ЛЮДЬМИ? Рисунки точно изображают детали анатомии динозавров до того, как их недавно открыли палеонтологи – Скажіть, будь ласка, людина і все що в природі є випадковістю чи резуль- татом дії мудрого Твор- ця? – Певна річ що резуль- тат нашого Творця. – Чи маємо ми бути від- повідальними перед Ним? – Так звичайно… і це проявляється у всьому що ми робимо. Анна

4 СВІТЛО твого ЖИТТЯ На перший погляд може здатися, що наука і ре- лігія – речі несумісні. З кожним новим відкриттям виникають питання, які не можуть знайти розум- ної відповіді без визнання існування Бога. Крім того, є достатньо свідоцтв Божої Творчої сили у Всесвіті. Наука являє со- бою знання прин- ципів, що ґрунту- ються на дослі- дженні і досвіді. Це не більше і не мен- ше, як спроба люди- ни своїм недоскона- лим розумом про- никнути в таємни- ці досконалих зако- нів Бога. Завжди справ- жня наука підтвер- джувала істинність Біблії, але коли відкриття розглядалися з уперед- жених поглядів, із заздалегідь поставленою метою довести, що Бога немає, тоді вчені натикалися на стіну невирішених питань, які могли прояснити- ся тільки визнанням існування Бога Творця. Чим більш точними будуть дослідження, чим глибше людина проникає в таємниці природи, тим важче супротивникам істини фальсифікувати її. Тому ми повинні досліджувати науку глибше. АРХЕОЛОГІЯ гідна того, щоб її поставити на перше місце. Вона більше, ніж інша з наук висвіт- лює істинність Священних Писань. Роль архео- логії по відношенню до Біблії велика. Протягом останнього століття археоло- ги знайшли безліч предметів і документів: написи на пли- тах і циліндрах, статуї і храми, прикраси, культові предмети і кераміку, доводячи істинність Священних Писань. АСТРОНОМІЯ і радіоастрономія вивчають пла- нети, зірки та інші небесні тіла. Завдяки досягнен- ням в області цих наук ми змогли ближче позна- йомитися з нашою планетою. Небо стало ближ- че до нас, ніж раніше. Якщо про існування інших цивілізацій у Всесвіті ми знали лише з Біблії, то з появою цих наук, розкриваються нові горизонти: життя неба. Атмосфера - це своєрідна одежа Землі, яка за- тримує космічні та ультрафіолетові промені, ме- теорні частинки, радіацію та інше, що могло би за- шкодити життю нашої планети. Хто потурбував- ся про цей чудовий одяг Землі? Випадковий про- яв природи? - Ні! «Він небо простяг, мов тканину тонку, і розтягнув Він його, мов намет для житла» (Ісая 40:22). Магнітосфера Вище атмосфери розташову- ється ще одна «сорочка» Землі - магнітосфера. Магнітна «сорочка» ще надійніше охороняє по- верхню землі від проникнення різних часток Всес- віту. Деякі з них вона притягує і знищує або знеси- лює їх. Це теж одна з дивних створінь Божих, які містять у собі безліч таємниць. Однак місцеперебування Бога ще вище. У роз- глянутих областях неба Його не знайти. Патріарх Йов говорить: «Чи ти Божу глибінь дослідиш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогутнього? Він вище від неба, що зможеш зробити?» Але сонячна система – це лише крупинка в безмежному океані Всесвіту. Можливо, що сукупність зоряних систем (галак- тик) і є тим простором, який уже існував до ство- рення Сонячної системи, жителі якого «здіймали радісний окрик» коли Бог творив нашу планету (Йов. 38:7). На цьому «небі» і знаходиться область де розташований Божий престол. Де ж шукати столицю всесвіту? На якій планеті, в якому сузір’ї або туманності розташова- ний центр Всесвіту? Здавна сузір’я Оріона привер- тало увагу людей. Про нього згадував у свій час па- тріарх Йов, (9:9) називаючи його мовою своїх су- часників - «Кесіль». Спрадавна астрономи б’ються над вирішенням його таємниць. Порівнюючи всі області небес, область Оріо- на є найкращою з усіх існуючих видимих облас- тей. Ця частина неба оточена 7-ма особливими яскравими зірками. На плечі Орі- она і під ним на поясі виблис- кують поспіль три рівні зір- ки. Вони складаються ніби з багатьох діамантових каме- нів, вставлених за точної дис- танції на золотій обручці. Різ- ні фотографії показали, що се- редина цієї області, охоплена вза- ємним складним симетричним розподілом зірок навколо Оріона. Усі ці зірки значно перевершують величину нашого Сонця. Маса однієї лише світлової туман- ності Оріона, більше нашого Сонця у 100 разів. «Англійська Енциклопедія» ви- значає Оріон, найчудовішим з усіх сузір’їв. Воно перевершує своєю славою все, що тільки можна бачити. Тому Оріон в Астрономії за- ймає першорядне значення серед безмежного зоряного неба. У цьому сузір’ї приховані найко- штовніші дарунки: Вселенський розум, та незбаг- ненне для нас Джерело життя. Можна без сумні- ву припускати, що тут знаходиться престол Вічно- го Творця всього неосяжного Всесвіту. «Господь на небесах поставив престол Свій, і царство Його усім володіє» (Псалом 102:19). РАДІОАСТРОНОМІЯ Наше пізнання світу було б набагато біднішим, якби на допомогу оптичній астрономії не прийшла відносно нова наука – ра- діоастрономія! З багатьох ділянок Всесвіту вихо- дять радіосигнали (у тому числі також і з Оріону) і розносяться в усі сторони. Хоча їх і фіксують на Землі, але розгадати не можуть. Вони залишають- ся таємницею. Усі ці сигнали, в основному, при- родного походження. Саме цим і займається радіо- астрономія – наука, що шукає методи зв’язку з ін- шими цивілізаціями Всесвіту. Чому жителі неба мовчать? На багато планет і зірок надсилаються «земні» радіосигнали. Проте відповіді не надходить. Чому вони не відповідають Землі взаємно? - Це поки питання для науки, але воно виясняється Священним Писанням, яке гово- рить: «Що спільного у світла з темрявою? Яка спіль- ність у світла з беззаконням?» (2Кор. 6:14). Отож безгрішні світи не можуть підтримува- ти контакт з падшим людством Землі до тих пір, поки воно не отримає повного звільнення від гріха і смерті. Можливо, саме ці радіосигнали ре- єструються нашими радіотелескопами, але, на жаль, смертне людство не має коду для їх розшиф- ровки. А хіба не з цією метою, щоб об’єднати земне і небесне, приходила до нас на Землю Боголюдина – Ісус Христос? Для усіх нас очевидним є те, що ми земляни вибрали недобрий шлях спротиву Гос- подній волі. Жахливі наслідки такого вибору ми відчуваємо на собі повсякчасно. Небо не залишило нас напризволяще. Бог постійно протягом історії посилав Своїх пророків, через котрих відкривав певну програму спасін- ня людини. А коли настала заздалегідь визначена пророками пора – Син Божий особисто з’явився на нашій планеті. Він прийшов з доброю вісткою ми- лості для кожного грішника, котрому спротивіло беззаконня і котрий прагне жити в атмосфері гар- монії та любові. Уся Біблійна історія свід- чить, що небожителі-ангели неодноразово посилали- ся Богом для порятунку як окремих особистостей, так і цілих народів. Небо набага- то ближче знаходиться до нас ніж ми думаємо. Проте мусимо знати – поки-що у Бога є ворог, котрий нас людей тримає як заручників і ми до певної пори знаходи- мося на ворожій території. Падшого ангела Хрис- тос назвав «князь світу цього». Він також є і на- шим противником, але йому не дозволено пося- гати на волю людини. Тому від нас залежить хто буде розпоряджатися нашою вічною долею Завдяки Голгофській жертві Христа, кожна лю- дина, якщо вона серйозно віднесеться до запропо- нованого їй спасіння, має змогу звільнитися з під влади Люцифера і стати громадянином Небесно- го царства. У нас сьогодні є всі можливості пере- конатися що Боже спасіння не міф, а реальна про- позиція. Ось у цьому і стає в нагоді наука. Архео- логія, історія, лінгвістика, астрономія та багато інших наукових напрямків підтверджують істин- ність Святого Писання. БІБЛІЯ НЕ МАЄ СОБІ РІВНИХ Ніщо так не зміц- нить здібності учнів, як прагнення осягати величні істини одкровення. Розум пристосовується до того, на чому зосереджує свою увагу. Якщо розум зайня- тий лише буденними питаннями, не залишаючи місця для роздумів над величним і піднесеним, то він зупиниться в зростанні і почне слабшати. Але головне, за що ми повинні високо ціну- вати Біблію, - вона відкриває людям волю Божу. У ній ми дізнаємося про мету нашого створення і про засоби, завдяки яким ця мета може бути до- сягнута. Ми вчимося, як слід мудро використову- вати життя сьогодні і як забезпечити життя в май- бутньому. Ніяка інша книга не може задовольни- ти запити розуму і сподівання серця. Черпаючи знання зі Слова Божого і приймаю- чи його до уваги, люди можуть піднятися з най- більш великих глибин деградації і стати синами і дочками Божими, друзями безгрішних ангелів. Іван Подорожний Чим глибше людина проникає в таємниці природи, тим важче супротивникам істини фальсифікувати її. Тому ми повинні досліджувати науку глибше. Наука з Біблією не вороги Оріон в Астрономії займає першорядне значення серед безмежного зоряного неба.

СВІТЛО твого ЖИТТЯ 5 Якось професор в університеті запитав сво- їх студентів: - Все, що існує, створене Богом? Один студент сміливо відповів: - Так, створене Богом. - Бог створив все? - запитав професор. - Так, сер, - відповів студент. Професор запи- тав: - Якщо Бог створив все, значить, Бог створив і зло, раз воно існує. І, згідно з тим принципом, що наші справи визначають нас самих, Бог є зло. Почувши таку відповідь, студент примовк. Професор був дуже задоволений собою. Він за- йвий раз похвалився перед студентами, дові- вши, що віра в Бога - це міф... І тут підняв руку інший студент: - Професоре, я можу вам задати питання? - Звичайно, - відповів професор. Студент під- нявся і запитав: - Професоре, холод існує? - Що за питання? Звичайно, існує. Тобі що, ні- коли не було холодно? - Насправді, сер, холоду не існує. Згідно із за- конами фізики, те, що ми вважаємо холодом, на- справді, є відсутністю тепла. Людину або предмет можна вивчити на предмет того, має вона енергію чи ні, випромі- нює її чи ні. І абсолютний нуль (-273°С) є повною відсутністю тепла. При цій температурі вся ма- терія стає інертною і не здатна реагувати. Таким чином, холоду не існує. Ми створили це слово для опису того, що ми відчуваємо при відсутності тепла. Студент продовжив: - Пане професор, темрява існує? Професор відповів: - Звичайно, існує. Студент сказав: - Ви знову не праві, сер. Темряви також не іс- нує. Насправді, темрява - це відсутність світла. Ми можемо вивчити світло, але не темряву. Ви- користовуючи призму Ньютона, ми можемо роз- класти біле світло на безліч кольорів і вивчити різні довжини хвиль кожного кольору. Однак ви не можете виміряти темряву. Простий промінь світла уривається в світ темряви і висвітлює його. Як ви визначаєте, на- скільки темним є той чи інший простір? Ви ви- мірюєте наявну в ньому кількість світла, чи не так? Таким чином, темрява - це лише поняття, яке людина використовує для опису того, що відбувається при відсутності світла. Потім хлопець знову запитав професора: - Сер, зло існує? Вже невпевнено професор відповів: - Звичайно, як я вже сказав. Ми бачимо його ко- жен день. Жор- стокість у відно- синах між людь- ми, безліч злочи- нів, насильство в усьому світі - все це ніщо інше, як прояви зла. На це студент відповів: - Зла не існує, сер, або, принай- мні, його не існує самого по собі. Зло - це просто відсутність Бога. Подібно темряві і холоду, це слово створене людиною, щоб описати відсутність Бога. Бог не створював зла. Зло - це не віра і лю- бов, які існують як світло і тепло. Зло - це ре- зультат відсутності в серці людини Божествен- ної любові. Це ніби холод, який наступає, коли немає тепла, або темрява, яка наступає, коли немає світла. Ім’я молодого студента було Альберт Ей- нштейн. Професоре, я можу запитати? Мы живём в мире, где безраздельно господ- ствует теория эволюции. С детского сада и до самых высших учебных заведений нас учат и наставляют в том, что люди появились вслед- ствие очень медленного процесса случайных изменений от простейших организмов к более сложным. Учат настолько плотно, что только немногие позволяют себе сомневаться в сво- ём родстве с теми же обезьянами. Но правда в том, что на сегодняшний день нет никаких се- рьёзных фактов, которые бы, начиная от пале- онтологии (науки изучающей останки организ- мов) и до биологии (науки изучающей живые организмы), однозначно подтверждали бы те- орию эволюции. Даже приверженцы этой тео- рии признают, что материальных доводов таки нет. А если так, то данная теория из единствен- но верной превращается в одну из многих. Вы- шеупомянутые области знаний как раз не под- тверждают, а самым серьёзным образом опровергают эту т.н. теорию происхождения чело- века. До сих пор не найдено ни одного переходного звена (промежуточной формы) ни в одном из известных родов живых существ. Почему? Потому, что такие организмы просто не смогли бы выжить. Представьте себе, как тысячи лет мог бы формироваться, напри- мер, глаз. Т.е. все это время он был бы неполно- ценным, нефункциональным, он был бы факти- чески слеп и поэтому не был бы нужен. Или то же крыло? Как совершенное крыло могло бы форми- роваться тысячи лет постепенно? Такое живот- ное можно было бы назвать больным и уж конеч- но оно бы никогда не выжило в природе. Или вот, например, такая привычная вещь как волосы. Сторонники теории эволюции говорят, что чело- век произошёл от некоего особого вида обезьян. Если допустить, что это так, то надо признать, что в далёком прошлом эти совершенно дикие обезьяны всё же ходили в парикмахерскую и де- лали себе причёски. Почему? Потому, что только у человека волосы растут очень быстро и очень длинными в отличие от тех же человекоподобных обезьян. Представьте себе такого на- шего дикого предка с длинны- ми волосами, которые путают- ся в ветвях кустарника и не по- зволяют вовремя увидеть хищ- ника, и вы поймёте всю абсурд- ность такой теории. Одни толь- ко человеческие волосы спо- собны похоронить теорию эво- люции человека. Но даже если мы не жела- ем вникать в тонкости теорий, есть нечто, что превосходит все эти разговоры по своей важно- сти и актуальности. Это, нечто, независимо от наших религи- озных убеждений обязательно затронет нас и на- ших детей. Я говорю о нравствен- ности, человеческой нравствен- ности, и том, что она значит для нас. Итак, обсуждая происхо- ждение человека, более суще- ственным, хотя и редко осозна- ваемым, представляется такой во- прос. Если допустить, что человек развился из бо- лее простого (примитивного) вида в более слож- ный (культурный), то это автоматически озна- чает, что и нравственность также развивалась вме- сте с ним, от инстинктов до глубокого осознания добра и зла. Это долж- но было продолжаться до того момента пока нрав- ственность смогла бы стать внутренним мери- лом и фундаментом поведения человека. Мы не требуем от обезьяны того же, чего ожидаем от че- ловека. Ведь так? Другими словами, такой эволюционистский подход признаёт, что нравственность динамич- на. А это, как минимум означает, что раньше она не была такой, какой является сегодня, и завтра уже не будет такой, какой она есть сейчас! Гото- вы ли мы к этому? На самом деле этот неочевидный вопрос за- стаёт нас врасплох. Мы привыкли считать нрав- ственность чем-то таким, что привычно, извест- но и неизменяемо. И долгое время считали её об- щечеловеческие стандарты вечными. Однако на наших глазах происходит некая метаморфоза: то, что ещё вчера было скверным и гадким, абсолют- но недостойным человека, теперь становится нормой поведения и даже защищается законом. Поэтому мы должны быть готовы принять “но- вую нравственность”, которая уже сегодня сту- чится в наши дома под ви- дом однополых браков, легализованных нарко- тиков и права на эвтана- зию (прекращение жиз- ни). Просто посмотрите новости. Страна за страной, по всему миру, кардинально меняют основы сво- ей культуры. Силы, внедряющие в наше сознание эту новую концепцию морали, не верят в творе- ние мира Богом, но признают постепенную эво- люцию, как самого человека, так и его нравствен- ности. Продовження на стор. 6 Альберт Ейнштейн у студентські роки Динамична ли нравственность? Эволюция человека предполагает эволюцию нравственности… Есть нечто, что по своей важ- ности и актуальности превосходит все эти разговоры - вопрос человеческой нравственности. Да. Нравственность теснейшим образом связана с творением. Этот библейский принцип не имеет оговорок и исключений

6 СВІТЛО твого ЖИТТЯ – На вашу думку людина і все що в природі є випад- ковістю чи результатом дії мудрого Творця? – Я думаю що це є випад- ковість. В’ячеслав В сучасному світі існують тільки дві теорії за- родження життя на землі: еволюційна і творіння. Згідно матеріалістичним поглядам, вважа- ється, що всесвіт утворився мільярд років тому в результаті величезного вибуху. Біблія говорить протилежне – «Бог створив землю спеціально для життя на ній; Господь, Тво- рець неба, ...що землю сформував, міцно поста- вив її, не як порожнечу її створив, на проживан- ня на ній Він її формував» (Біблія, книга проро- ка Ісаї 45:18). Часто, ми люди, навіть не задумуємося, на- скільки унікальні умови для життя нас оточують. Навіть матеріалісти не приховують свого здиву- вання від наявності величезної кількості факто- рів, без яких неможливим було б життя на зем- лі. Якщо ж змінити відстань від землі до сонця в більшу чи меншу сторону, то перебування на на- шій планеті стане зовсім непридатним. Або взя- ти, наприклад, склад повітря. Якщо зменшити трохи вміст кисню, і збільши- ти вміст вуглекислого газу, або навпаки, то все живе на нашій планеті відразу від- чує це. А при зміні на декіль- ка в

Add a comment

Related presentations

Related pages

Kantonales Steueramt Zürich

2013; 2012; 2011; Erbschafts- & Schenkungssteuer. Erbschaftssteuer; Schenkungssteuer; Fragen & Antworten; Grundsteuern; Unternehmenssteuer; Online-Anfragen ...
Read more

From Wallisellen to Buchs ZH/ Driving Video / Zürich ...

From Wallisellen to Buchs ZH/ Driving Video / Zürich Switzerland/ 03.2013/ FullHD ... From Buchs ZH to Regensdorf/ Switzerland/ 04.2013/ HD ...
Read more

2013 Mazda 3 Hatchback SkyAcriv 4 Doors. Exterior ...

Overview of the super Car hatchback 2013 Mazda 3 SkyAcriv 4 doors: exterior, interior. The video I made in Portland International Auto Show 2013.
Read more

Verkehrsabgaben - Strassenverkehrsamt

Juni 2012 mit 58,3 Prozent zugestimmt. ... E-Mail finanz@stva.zh.ch. Gebühren; ... Verkehrsabgaben bis 2013; Hilfsnavigation. Kontakte;
Read more

Verkehrsabgabenrechner - Strassenverkehrsamt

Personenwagen (bis 3,5 t) Lieferwagen; Schwere Motorwagen (ab 3,5 t) ... Verkehrsabgaben bis 2013. Motorwagen; Lastwagen; Motorräder; Anhänger; Diverse ...
Read more

Rundschreiben - 0318/2013 vom 12.09

Rundschreiben - 0318/2013 vom 12.09.2013 ... 3/2013 am 20.08.2013 beschlossen, die Regel „Ausrüstung von Arbeitsstätten mit Feuerlöschern“ ...
Read more

Steuerberechnung Zürich 2013 - Eidgenössische ...

Steuerberechnung Zürich 2013 Annahme: Unselbständig erwerbende Person mit eigenem Haushalt: Zivilstand
Read more

Anleihe 2013-2023 (CHF)

Anleihe 2013-2023 (CHF) Emittentin Deutsche Bahn Finance B.V. Börsenzulassung/ -notierung SWX (Schweizer Börsen) ISIN Code CH0212937251 Emissionswährung CHF
Read more

Kanton Zürich

Schauen Sie am 3. und 4. Juni bei der Technischen Berufsschule Zürich vorbei und lernen Sie spannende kantonale ICT-Anwendungen und -Services kennen.
Read more

SVITLO.ua | Интернет-магазин ...

Title SVITLO.ua | Интернет-магазин электрики Words count: 3 Unique Words: 3 Length: 62 characters [ To optimize the page title ...
Read more