особливості проектів за методом та видом діяльності

50 %
50 %
Information about особливості проектів за методом та видом діяльності
Education

Published on March 12, 2014

Author: ssuser76ea98

Source: slideshare.net

Чернігівська ЗОШ І- ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А. М. Темника Чернігівської районної ради Запорізької області ДОПОВІДЬ НА ТЕМУ: Особливості проектів за методом та видом діяльності Підготувала Кікоть Оксана Іванівна, вчитель початкових класів, спеціаліст вищої категорії , « Старший вчитель » Чернігівської загальноосвіт- ньої школи І- ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А. М. Тем Чернігівської районної ради Запорізької області. Чернігівка, 2014 1

В наш час проектна діяльність все більше привертає увагу вітчизняних педагогів, як одна із активних форм розвитку пізнавальних, творчих навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, практично мислити. Для того, щоб розпочати роботу над проектом і зрозуміти сутність проектної ді- яльності розглянемо детально поняття «проект — проектна діяльність — метод проекту». В основі слова «проект» лежить декілька значень: • розроблений план споруди, виготовлення реконструкції чогось; • попередній текст документа, задум чогось; • певна організація великих та відносно самостійних починань; • форма побудови цілеспрямованої діяльності. Проект же в школі припускав «конструкцію», тобто конструювання моделей будинків, залізниць, виготовлення машин і т. д. Пізніше, у XIX столітті, були визначені ще дві моделі методу проектів, що використовуються і сьогодні. Перша, більш рання модель Вудворта, припускає, що учні спочатку вивчають матеріали, набувають знань і навичок, які їм знадобляться для конструювання проектів.; Друга, більш сучасна модель Річардса, припускає «занурення» у проблему, ЇЇ фундаментальне дослідження. Сьогодні існує безліч трактувань поняття «проектування». За визначенням Дж.Джонса проект— «процес, який дає початок змінам у штучному середовищі». /. Чечель відзначає, що проект — це буквально «кинутий вперед», тобто прототип, прообраз будь-якого об'єкта, виду діяльності, а проектування перетворюється на процес створення проекту. /. Слободчиков розглядає проектування як механізм розвитку освіти — вищу форму інноваційної діяльності в освіті, яка не зводиться ні до оновлення, ні до нововведення. 2

Є. С. Полат пояснює проект як об'єднану навчально-пізнавальну творчу діяльність учнів-партнерів, які мають спільну проблему, мету, способи діяльності, узгодженні методи, спрямовані на досягнення загального результату сумісної діяльності. Проектування в освіті — це процес створення нових форм спільності педагогів, учнів, педагогічної громадськості, нового змісту та технологій освіти, нових способів і технік педагогічної діяльності та мислення. Предметом проектування є створення умов розвитку освіти в цілому, переходу ЇЇ з одного стану в інший. Дослідження доводять, що виконуючи проект суб'єкт навчання розвиває: • операції мислення; • навички пошуку інформації; • аналіз, експериментування; • прийняття рішення; • вміння самостійної роботи та роботи в групах; • навички застосування та поглиблення знань; • творчість, активність, ініціативу тощо. Разом із поняттям «проект» певною мірою використовуються поняття «проектна ді- яльність», «творча проектна діяльність», «проектне навчання». Проектна діяльність розглядається як частина навчальної діяльності, що включає ціннісно -орієнтаційну, перетворюючу, творчу та практичну діяльності. Вона несе в собі всі якості діяльності, тому в її структурі можна виділити такі компоненти: МОТИВ — МЕТА -СПОСОБИ — ЗАСОБИ - ПРЕДМЕТ - РЕЗУЛЬТАТ. Інша версія говорить, що: проектна діяльність — це така діяльність, при якій під керівництвом та за підтримки вчителя здійснюється активна творча самодіяльність учня в процесі навчання; практичне навчання — за визначеннями Т. Є. Бацаєва — це можливість для кожного школяра безперервно та послідовно розвиватися та вчитися на шляхах засвоєння таких цінностей, як майстерність, інтелектуальність та творчі здібності. Дослідження доводить, що творча проектна діяльність: • формує навички самостійної орієнтації у навчальній, науково-методичній та довідковій літературі, вчить здобувати необхідну інформацію самостійно; • активно розвиває в учнів основні види мислення; 3

• сприяє їх психічному розвитку, зберігає та підсилює в учнів, намагання створювати, творити; • зміцнює емоційно-вольову сферу учнів; • сприяє розвитку інтелектуальних здібностей, вчить мислити від абстрактного до конкретного; • залучає учнів до реальної самоосвіти; • сприяє інтеріоризації (запредмечування), тобто переходу від зовнішніх дій до внутрішніх дій (їх трансформацію); • допомагає учневі усвідомлювати себе творцем своєї діяльності; • посилює позитивну мотивацію учня, бо проект обирається та реалізується на основі власних інтересів, потреб та можливостей; • формує творче, системне мислення; • привчає учнів до цілей складаючої діяльності, яка є головним компонентом перетворення інформації, енергії, самого себе; • сприяє формуванню культури ділового спілкування, умінню аргументовано захищати свої Позиції; • посилює уяву, яка є значним стимулом для народження нових ідей, пошуку та синтезу як основи інноваційного мислення; оформлює внутрішній план ідей та реалізує його на практиці тощо. Поняття «метод проектів» має в науковій літературі декілька визначень. Метод проектів — означає спосіб організації пізнавально-трудової діяльності учнів, що передбачає визначення потреб людини, проектування продукту праці відповідно до цих потреб, виготовлення чи надання послуги, оцінку якості, визначення реального попиту на ринку товарів, він розвиває у школярів здатність постійно та самостійно оволодіти новими видами робіт. - Ще одне визначення методу проекту у вітчизняних дослідників має такий вигляд: це система навчання, за якою учні набувають знання, уміння і навички у процесі, планування та виконання практичних завдань-проектів, що постійно ускладнюють- ся. Під час роботи за метод проектів чільне місце посідає самостійність, активність, ініціативність та захопленість учнів. В основу методу покладено ідею здійснення навчання на активній основі через 4

самостійну і практичну діяльність учнів, з урахуванням їхніх особистих інтересів. За визначенням Є. С. Палата, метод проектів є тим методом, в основі якого лежить розвиток пізнавальних, творчих навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі, розвивати своє критичне мислення. Метод проектів завжди передбачає вирішення проблеми, з одного боку, використання різних методів, з іншого — інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, технології. . На думку А. І. Лебедєва, метод проектів — це сукупність певних дій, документів, попередніх текстів; задум для створення реального об'єкта, предмета; створення різного роду теоретичного продукту; це творча діяльність. Метод проектів на сьогодні — один із найбільш розповсюджених видів дослідницької роботи школярів. У шкільній освіті проектний метод, розглядається як альтернатива класно-урочної системи. Метод проектів — це педагогічна технологія, орієнтована не на інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування до набуття нових (інколи і шляхом самоосвіти). Активна участь школяра у створенні тих чи інших проектів дає йому можливість оволодіти новими засобами людської діяльності в культурному середовищі, дозволяє формувати деякі особисті якості, які розвиваються лише в діяльності і не можуть бути засвоєні вербально. У першу чергу це відноситься до групових проектів, коли працює невеликий колектив і в процесі його спільної діяльності з'являється спільний продукт. До таких якостей можна в першу чергу віднести уміння працювати в колективі, брати відповідальність, аналізувати результати діяльності. Тому метод проектів — це корисна альтернатива в класно-урочній системі, але це не повинно витіснити її і стати панацеєю. Спеціалісти, які мають великий досвід із використанням методу проекту, вважають, що його потрібно використовувати як доповнення до інших видів прямого або непрямого навчання, як засіб прискореного росту і в особистому плані, і в академічному. 5

СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Для того, щоб зрозуміти сутність проектної діяльності, необхідно знати, що проектування є виміром культури, яка розглядається в якості основи гармонічної взаємодії людини з природою, суспільством, світом. Проектність пронизує всі галузі нашого життя і стає значною вирішальною рисою мислення сучасних учнів. Саме проектність є однією із найважливіших ознак сучасної культури, пов'язаної з творчою діяльністю людини, з наукою, мистецтвом, психологією тощо. Навчання проектуванню є способом формування проектного способу взаємодії із світом і необхідністю формування у школярів навичок проектної діяльності, що обумовлена сучасним етапом розвитку суспільства і виробництва. Сутність поняття «проектна діяльність» пов'язана з такими науковими поняттями, як «проект», «діяльність», «творчість» та міцно пов'язана із педагогічною та психо- логічною наукою. Процес створення проекту має назву—проектування. Проектна діяльність — це процес створення нового, раніше не існуючого об'єкта, процес пошуку всебічно узгоджених складних рішень та створення і розвиток деяких об'єктів. Проектування Завжди направлене на створення об'єктивно і суб'єктивно нового цінного продукту, який потім втілюється в реальне життя. Робота над проектом—практика особистісно орієнтовного навчання, коли в процесі конкретної праці учня/на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів отримується конкретний результат. Головним девізом проектної діяльності школяра є: «Все, що я пізнаю, я знаю для чого це мені треба і де я можу ці знання застосовувати». Для педагога це прагнення знайти розумний баланс між академічними і прагматичними знаннями, уміннями та навичками. Проектування орієнтовні перш за все на самостійну діяльність учнів: індивідуальну, парну або групову, яку учні виконують впродовж визначеного відрізку часу. Технологія проектування передбачає розв'язання учнем (або групою) якої-небудь 6

проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, за- собів навчання, а з другого — інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, творчості. З боку вчителя проектна технологія передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів. Метою проектування для вчителя є створення таких умов під час навчально- виховного процесу, за яких його результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності учня, його продуктивна діяльність. Продуктивна діяльність перш за все є плідною для освіти. Вона є індивідуальною (парною, груповою) дією, в результаті якої створюється корисний, практично цінний матеріал. Отже, під час використання проектної технології вирішується ціла низка різнорівневих дидактичних, виховних, розвивальних завдань, а саме: • розвиваються пізнавальні навички учнів; • формуються вміння самостійно конструювати свої знання, вміння орієнтуватися в інформаційному просторі; • активно розвивається критичне мислення, сфера комунікації. Основними завданнями вчителя є: 1. Не лише передати учням силу тих чи інших знань, а навички здобувати ці знання самостійно та вміння самостійно застосовувати їх для розв'язання нових пізнавальних і практичних завдань. 2. Сприяти учневі у здобутті комунікативних навичок, тобто здатності працювати у різноманітних групах, виконуючи всі які соціальні ролі (лідера, виконавця посередника тощо). 3. Різноманітне коло спілкування дітей, знайомство з іншими культурами, різ ними точками зору на одну проблему. 4. Прищепити учням уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирати необхідну інформацію, вміти її аналізувати з різних точок зору, висувати різні гіпотези, уміти робити висновки. Для того, щоб розпочати проектну діяльність, вчитель повинен знати основні ви- моги щодо її організації. 7

Вимоги до організації проектної діяльності в позаурочний час: 1. Наявність значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми (завдання), що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку для її розв'язання (наприклад, дослідження демографічної проблеми у різних регіонах світу; проблема впливу кислотних дощів на довкілля тощо); 2.. Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів (наприклад, доповідь у відповідні служби про демографічний стан певного регіо- ну, фактори, що впливають на цей стан, тенденції, що простежуються у розвитку. цієї проблеми, спільний випуск газети, альманаху з репортажами з місця подій); 3. Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів; 4. Структурування змістової частини проекту (із зазначенням поетапних резуль- татів); 5. Використання дослідницьких методів: визначення проблеми досліджуваних завдань, що випливають з неї, висування гіпотези їх розв'язання, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, коригування, висновки. Ознака Типи проектів За методом чи видом діяльності, домінуючим в проекті дослідницькі, творчі, пригодницькі, рольово-ігрові, практико-орієнтовні, інформаційні За видом координації проекту безпосередній (гнучкий, жорсткий), прихований (неявний, імітуючий) учасника проекту За характером контактів внутрішній (локальний), регіональний, міжнародний За кількістю учасників персональний, парний, груповий За часом проведення короткостроковий, довгостроковий, епізодичний За змістовним аспектом проекту літературні, природничо-наукові, екологічні, мовні (лінг- вістичні), культурологічні (країнознавчі), рольово-ігрові, Особливості проектів за методом та видом діяльності Дослідницькі проекти потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників, соціальної значущості, про- думаності методів, у тому числі експериментальних методів обробки результатів. Вони повністю підпорядковані логіці дослідження і мають відповідну структуру: 8

визначення теми дослідження, аргументації її актуальності, визначення предмета й об'єкта, завдань і методів, визначення методології дослідження, висунення гіпотез розв'язання проблемні намічання шляхів її розв'язання/ Творчі проекти не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпорядковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільній діяльності, інтересам учасників проекту. Вони заздалегідь домовляються про заплановані результати і форму їх представлення — рукописний журнал, колективний колаж, відеофільм, вечір, свято тощо. І тоді з'являються сценарій фільму, програма свята, макет журналу, альбому, газети. Пригодницькі, ігрові проекти — учасники беруть собі визначені ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, реально існуючі особистості чи імітуються їх соціальні і ділові стосунки, які ускладнюються вигаданими учасниками, ситуаціями. Ступінь творчості учнів дуже високий, але домінуючим видом діяльності все-таки є гра. Інформаційні проекти спрямовані на збирання інформації про який-небудь об'єкт, явище, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів. Такі проекти потребують добре продуманої структури, можливості систематичної корекції під час роботи над проектом. Структуру такого проекту можна позначити таким чином: мета проекту, його актуальність; методи отримання (літературні джерела, засоби масової інформації, бази даних, у тому числі й електронні, інтерв'ю, анкетування тощо) та обробки інформації (її аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки); результат (стаття, реферат, доповідь, відеофільм); презентація (публікація, утому числі в електронній мережі, обговорення у телеконференції). Такі проекти можуть бути органічною частиною дослідницьких проектів, їхнім модулем. Практико-орієнтовні проекти** результат діяльності учасників чітко визначено з са- мого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, програма, рекомендації, проект закону, словник, проект шкільного саду). Проект потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них. Особливо важливими є правильна організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень та презентація одержаних результатів і можливих засобів їх 9

упровадження в практику. Особливості проектів за змістовним аспектом: Літературно-творчі, Найбільш розповсюджені типи спільних проектів. Діти різних вікових груп, різних країн світу, різних соціальних груп, різного культурного розвитку різної релігійної орієнтації об'єднуються у бажанні творити. Іноді координатором проекту під час сюжету, що розігрується, вчаться логічно і творчо викладати свої думки. Природничо-наукові. Часто такі проекти бувають дослідницькими, які мають .чітке визначену дослідницьку мету. Екологічні. Як правило, такі проекти потребують використання дослідницьких, наукових методів, інтегрований знань і: різних галузей. Частіше вони бувають практико- орієнтованими одночасно. Мовні (лінгвістичні) — популярні проекти оскільки вони вивчають проблеми вивчення іноземних мов. Це є актуальним в міжнародних проектах та на сучасному етапі викликають інтерес учасників проектів У співвідношенні із зазначеними можна запропонувати таку типологію проектів, пов'язаних із іноземними мовами: • навчальні проекти—спрямовані на оволодіння мовним матеріалом, формування певних мовних навичок та вмінь; • лінгвістичні —спрямовані на вивчення мовних особливостей, мовних реалій (ідіом, неологізмів, приказок і т. ін.), фольклору; • філологічні — спрямовані на вивчення етимології слів, літературні дослідження, дослідження історично-фольклорних проблем тощо. Культурологічні. Вони пов'язані з історією та традицією різних країн. Потрібно розібра- тися в особливостях національних і культурних традиціях, особливостях фольклору. Такі проекти дозволяють ознайомитися із культурою, історією, етнографією, географією, економікою, політикою, суспільним ладом, мистецтвом, літературою, архітектурою, традиціями і побутом різних народів. Культурологічні проекти поділяються на: • історико-географічні, присвячені історії країни, міста, місцевості, географічні країни (міста, місцевості); 10

• етнографічні, націленінавивченнятрадицій і побуту народів, народної творчості, етнічного складу народу, що проживає на певній території, національних особливостей культури різних народів; • політичні, метою яких є ознайомлення із суспільним устроєм країн, з політичними партіями і суспільними організаціями, із засобами масової інформації та їхнім впливом на суспільну державну політику, із законодавством країни тощо; • присвячені проблемам мистецтва, літератури, архітектури, культури країни, мова якої вивчається; • економічні, присвячені проблемам фінансової і грошової системи, оподаткуванню тощо. Рольово-ігрові — дуже популярні проекти, які з'єднуються із якимось з іншим напрямком проекту, наприклад, пригодницьким, літературно-творчим чи культурологічним. Рольово-ігрові та ігрові, а також культурологічні проекти розвивають мовні навички володіння мовою. Такі проекти розподіляються на: • мандрівки, які переслідують різноманітні цілі навчання мовним структурам, кліше, специфічним термінам, діалоговим висловлюванням, описом, розмірковуванням, вміннями, навичками з інших галузей знань; • імітаційно-ділові, моделюючі, професійні, комунікативні ситуації, які максимально наближають ігрову ситуацію до реальної; • драматизовані — націлені на вивчення літературних творів в ігрових ситуацій, де в ролі персонажів чи авторів цих творів виступають учні; • імітаційно-соціальні, де учні виконують різні соціальні ролі (політичних лідерів, журналістів, вчителів і т. ін.). Спортивні проекти об'єднують дітей, які захоплюються яким-небудь видом спорту. Часто під час таких проектів обговорюють майбутні змагання методики тренувань, враження про якісь нові спортивні ігри, обговорюють підсумки міжнародних змагань. Географічні проекти можуть бути дослідницькими, пригодницькими, присвячені вивченню країни, міста, місцевості, географічним особливостям тощо. Історичні проекти дозволяють учасникам досліджувати різноманітні історичні про- 11

блеми, прогнозувати розвиток подій політичних, соціальних, аналізувати історичні лодії, факти тощо. Музичні проекти дозволяють їх учасникам об'єднатися за музичними інтересами. Це можуть бути аналітичні проекти, творчі, коли діти можуть створювати якісь музичні твори, аранжування, музичне оформлення тощо. Особливості проектів за характером координації: Проекти із відкритою явною координацією. Координатор в них виступає в своїй власній функції, не нав'язуючи він направляє роботу учасників, організовує {за необхідності) різні етапи проекту, діяльність окремих його учасників. Наприклад, договір про зустріч в якомусь офіційному закладі, інтерв'ю зі спеціалістами, збір репрезентаційних даних тощо. Проекти із прихованою координацією. В таких проектах координатор не показує себе в діяльності груп учасників у своїй функції. Вія виступає як повноправний учасник проекту (є одним із них). Наприклад, у літературному проекті вчитель намагається навчити дітей грамотно і літературно висловлювати свої думки з різних питань, чи в економічному проекті бізнесмен підказує ефективні рішення конкретних фінансових, торгових операцій, або для досліджень історичних фактів професійний археолог виступає у ролі некваліфікованого спеціаліста, що направляє «експедицію» тощо. Кількість учасників проекту, характер контактів, час виконання проекту визначається учасниками і повністю залежить від типу проектів. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС Урізноманітнити проведення змістовного позаурочного часу дозволяє в значній мірі організація позаурочних учнівських проектів. Позаурочніпроективідрізняютьсявідурочних насамперед такими якостями: • тематикою проектів, яка спрямована на урізноманітнення дозвілля та задоволення інтересів дітей у тих сферах науки, техніки, мистецтва, Що не входять до шкільної програми; • кількістю учасників проекту, бо саме позаурочні проекти допомагають охопити не 12

тільки клас, паралель, але й увесь учнівський колектив; • зростання дружніх, творчих стосунків між учнями школи, які беруть участь у виконанні проектів; • можливістю включатися під час ході виконання в контакти із позашкільними установами, підприємцями, організація ми, що значно розширює ефективність їх взаємодії, встановленню нових ділових контактів тощо; • можливість використання проектів різного типу, особливо творчих, при- годницьких, ігрових, рольово-ігрових, спортивних, музичних тощо. В позаурочний час, коли закінчились заняття і учні мають вільний час, проектну діяльність учнів можуть організовувати не тільки вчителі-предметники, але й класні керівники, педагоги-організатори та заступники директорів з виховної роботи. Класні керівники можуть вирішувати питання: • змістовного проведення дозвілля класу; • налагодження встановлення дружніх стосунків в дитячому колективі; • залучення до проектної діяльності всіх членів класного колективу та активне залучення батьків до співпраці; • вирішення психологічних проблем, особистісних стосунків між учнями, пошук нових лідерів класу; • зростання активності, ініціативи, творчості, пошуку в учнівському колективі; • виховання таких важливих якостей, як взаємодопомога, взаємодія, самовдо- сконалення, самореалізація у кожного учня класного колективу тощо. Для педагогів-організаторів та заступників директора з виховної роботи організація учнівських проектів приводить до таких позитивних змін: • пошук нових форм і методів організації виховного процесу шкільного колективу; • активне залучення до позаурочної роботи учнів різних категорій, а саме: важковиховуваних підлітків, дітей із неблагополучних сімей, учнів-сиріт. дітей із малозабезпечених сімей тощо; • активізація пошукових вмінь, ініціативи, творчості, самостійності, урізноманітнення інтересів школярів; • розвиток інтелектуальних здібностей, і відповідальності, уміння планувати приймати рішення та оцінювати результати.. 13

Учні школи при виконанні позаурочних проектів набувають досвіду вирішення реальних проблем у майбутньому самостійному житті, що в наш час стає однією із цілей соціалізації сучасних підлітків. Організатору позаурочних проектів необхідно пам'ятати про основні принципи про- ектної діяльності: • добровільність вибору виду діяльності кожним школярем; • врахування інтересів та психологічних особливостей певної вікової групи учнів; • посильність роботи, доведення її до логічного кінця; • формування основ культури праці, якісне виготовлення та естетичне оформлення об'єктів; • корисна значимість виконаних проектів; • дотримання правил безпеки праці тощо. Останнім часом у зв'язку із встановленням парадигми особистісно орієнтованої освіти метод проектів переживає друге народження як ефективне доповнення до інших педагогічних технологій, що сприяють становленню особистості учня як суб'єкта доцільності, доповнюють соціальні відносини та значно урізноманітнюють виховний процес закладу освіти. Сьогодні є очевидним те, що реалізувати принципи особистісно орієнтованого виховання при традиційних підходах неможливо. Для включення кожного учня в активний пізнавальний та пошуковий процес, який застосовується на практиці отриманих знань, повинно бути створено адекватне навчально-виховне середовище, яке забезпечувало б можливість вільного доступу до різних джерел інформації, спілкування з однолітками, сумісна праця під час вирішення різних життєвих і важливих проблем. Найбільш перспективним у цьому відношенні є метод проектів. Для того щоб зацікавити дітей до проектної позаурочної діяльності керівнику проектів необхідно знати: • найважливішою умовою участі дітей у виконанні проекту є їх зацікавленість та високий ступінь інтересу; • значну, майже вирішальну роль відіграє тематика самого проекту, яка повинна обиратися самими дітьми; • свою роль, у проектній діяльності учні вирішують самостійно, без наполягання 14

вчителя; • кожен учасник проекту повинен чітко знати значущість, корисність та доцільність виконаної роботи; • розподіл дітей на проектні групи та планове виконання завдань повинно проходити на добровільних засадах, без стороннього натиску дорослих тощо. За виконання цих умов проектну позаурочну діяльність проводить керівник учнівського проекту, користуючись технологією та дотримуючись правил і етапів виконання проектних робіт. Тематика позаурочних проектів може бути самою різноманітною, виходячи із проблем і потреб конкретного контингенту учнів та закладу освіти в цілому. Темоюпозаурочнихпроектівможутьстати: • школа (її історія, минуле і майбутнє, комфортні умови для навчання, оформлення школи кабінетів, музеїв тощо); • шкільний двір, шкільний сад, майстерні; • шкільна форма, шкільна газета, інформаційний центр (прес-центр), радіовузол тощо; • обов'язки школяра, пам'ятки активу, шкільне законодавство; • шкільні гуртки, секції, клуби (історія та майбутнє); • шкільні традиції, династії, дозвілля; • мої батьки, мій родовід, моя країна, моя родина; • проблеми спілкування, дружби.-кохання, взаємовідносин між однолітками; • мода та зовнішність людини (одяг, зачіска, косметика, парфуми тощо); • світ навколо мене (хто я, я і дорослі, я і вчителі, я і мої друзі); • екологічні проблеми міста, району, країни; • флора і фауна міста, країни, регіону; • історичні і культурні пам'ятки рідного краю; • народознавство, звичаї та традиції українського народу, народні ремесла та промисли; • народний майстер мого краю; • ким бути? — світ професій; • шкільні звички та їхній вплив на організм людини; • культурні традиції мого міста, села; 15

• чи можемо ми бути милосердними, як допомогти ветеранам; • історія мистецтв: театральне, музичне, образотворче та кіномистецтво; • світ фантастики, мої фантастичні мрії; • школа майбутнього, місто майбутнього; • твої можливості„людин6; • історичні, мистецтвознавчі подорожі до країн світу (тощо). Найважливішим для педагога є питання про ступінь самостійності учнів, які працюють над проектом. Які завдання виникають перед проектною групою, повинен вирішувати вчитель, які питання вирішують самі учні, а які вирішуються у співробітництві. Сутність самостійності залежить від більшості чинників: вікових та індивідуальних особливостей дітей, їх досвіду проектної діяльності, складності теми проекту, характеру відносин у групі. Найважливішим для педагога є питання про ступінь самостійності учнів, які працюють над проектом 16

Add a comment

Related presentations

Related pages

Особливості проектів за методом та видом діяльності ...

×Close Share Особливості проектів за методом та видом діяльності. Embed
Read more

Особливості організації проектної діяльності на уроках ...

Тема проекту є більшою за ... методу проектів та ... видів діяльності: ...
Read more

Метод проектів як інтерактивна технологія навчання та його ...

Метод проектів як інтерактивна технологія навчання та ... За методом або видом ...
Read more

Метод проектів - Коломийська загальноосвітня школа І-ІІІ ...

... діяльності учнями за ... та діяльності ... та соціальних проектів
Read more

Основними завданнями вчителя є - Навчання рідної мови та ...

^ Типи проектів: За методом чи ... Особливості проектів за методом та видом діяльності
Read more

Метод проектів як інтерактивна технологія навчання та його ...

навчання та ... за якої учні ... Домінантна діяльність За методом або видом діяльності ...
Read more

Проектні технології в навчанні — Вікіпедія

Формування та ... За методом або видом ... Ігрові проекти Структура таких проектів ...
Read more

Метод проектів - На сучасному етапі розвитку освіти в ...

Метод проектів ... За методом чи видом ... але провідним видом діяльності все ж ...
Read more

Метод проектів в навчальній діяльності школярів

Метод проектів в навчальній ... суб’єкта діяльності та ... Специфічним методом ...
Read more

Головне завдання фінансового аналізу - 1. Особливості та ...

Для розрах методом ... Особливості та порядок ... за кожним видом майна і ...
Read more